Правильні батіг і пряник для «примусу до миру» Китаю

19 червня 2024, 15:51
Власник сторінки
експерт, політолог
0
48
Правильні батіг і пряник для «примусу до миру» Китаю

Проблема полягає у тому, що Китай викладається на повну для підтримки російського ВПК й зацікавлений у продовженні війни РФ проти нашої країни.

Але при цьому без залучення Китаю і використання його впливу на Росію та країни «Глобального Півдня» знайти дієві рішення для припинення російської агресії і встановлення дійсно справедливого і сталого миру в нашій країні та забезпечити їх максимально можливу широку міжнародну підтримку – теж неможливо.

На першій погляд, це взаємовиключні передумови у рішенні завдання долучення Китаю до організації і проведення Другого саміту миру. Проте насправді вихід із цього начебто замкнутого кола є. Який це вихід – обговорювали у ефірі  телеканалу Ukainian World News.

Якщо зовсім стисло, то для успішного вирішення складного завдання долучити Китай до Другого саміту миру країнами колективного Заходу на чолі з США потрібно комплексно використати принцип «батогу та пряників».

У ролі одного великого пряника буде визнання статусу Китаю як надвпливового геополітичного гравця і саме у такому статусі запрошення його до роботи із організації другого Саміту миру.

Бо перед першим Самітом Китай не проявив себе як великий і впливовий геополітичний гравець і фактично стояв осторонь. Навіть після власного рішення не брати участі у роботі цього заходу він не використав всього наявного у нього інструментарію, щоб відмовити країни, на які він має вплив, також проігнорувати повністю цей Саміт.

За наявною інформацією, Пекін рекомендував окремим країнам лише знизити рівень представництва. Тобто просто показував свої можливості. Й попереджував таким чином - до яких наслідків можуть призвести його дійсно активні й цілеспрямовані дії.

А заодно давав зрозуміти: без нього забезпечити максимально можливе представництво країн і вийти на реалістичне рішення щодо закінчення війни в Україні – не вийде. Цей прозорий натяк пов’язаний вже не з першим Самітом миру минулими вихідними, а з наступним таким заходом, який орієнтовно може відбутися восени цього року.

Сьогоднішня реальність така: Китай – це єдина країна, яка шляхом переговорів може істотно вплинути на Росію щодо продовження її агресії в Україні. Так само, як її лідер Сі Цзиньпін – єдиний керівник, який у цій сфері може суттєво вплинути на позиції російського президента Путіна.

Тобто, логіка Пекіну щодо його участі в Самітах миру така: грати у ролі хоч і великого, але всього лише пішака у чужій грі по чужих правилах Китай не буде. Масштаб його амбіцій – бути номером першим. Або щонайменше грати нарівні із двома другими глобальними геополітичними гравцями «надвеликої трійки» – США та Євросоюзом.

Саме від цих гравців, яких Китай визнає рівними собі, на переконання Пекіну, й має надійти запрошення Китаєві взяти участь у другому Саміті миру. Причому підключитися не на завершальному етапі проведення цього Саміту, а так, щоб Китай міг брати участь у розробці головних принципів його проведення й грати важливу роль у його організації. Щось на кшталт того, як Китай разом із державами-переможницями у Другій світовій війні у 1945 році брав участь у розробці принципів роботи і створенні ООН.  

Оскільки під час підготовки першого Саміту про таке й близько не йшлося, Китай вирішив просто відійти убік. Й чекати моменту, коли він зможе виступити або першим номером наступного глобального мирного заходу, або нарівні з двома другими гравцями  «надвеликої трійки». А поки продовжувати отримувати виграші та дивіденди від війни Росії проти України.

У ході підготовки до другого Саміту миру варто враховувати: якщо Китай буде брати активну участь у підготовці до цього заходу й так само брати таку ж активну участь у його роботі, то само собою відпаде питання підтримки рішень такого саміту з боку тих країн, на позиції яких він має істотний вплив. Зокрема, тих же Бразилії, Південноафриканської республіки, Саудівської Аравії, ОАЕ, тощо.

Але для залучення КНР на Саміт №2 знадобиться не тільки віддати належне геополітичній впливовості Піднебесної.

Проблема полягає у тому, що Китай викладається на повну для підтримки російського ВПК (за даними США в цій сфері у ворога 70% імпортних верстатів та 90% мікроелектроніки made in China).

Й поки що нічого не говорить про його наміри переглянути цей курс. Оскільки він потрібує тієї Росії, яка воює в Україні – так РФ ллє водну на млин Піднебесній у глобальному протистоянні останньої зі Сполученими Штатами. А також послаблена і васальна залежна Росія буквально завалює КНР дешевими природними ресурсами на умовах Пекіну.

Тому для успішного залучення КНР на Саміт №2 й забезпечення її конструктивної позиції у процесі проведення цього заходу знадобиться дуже серйозний економічний тиск на Піднебесну з боку США та Євросоюзу.

Тут величезну роль можуть зіграти жорсткіші санкції США проти китайських компаній – експортерів військових товарів в РФ та китайських банків, які Сполучені Штати послідовно запроваджують останніми тижнями.

Як я вже зазначав у цьому місяці, Вашингтон максимально чітко позначив свою мотивацію: торгівля між Китаєм та РФ загрожує колективній безпеці США та їхніх союзників включно з Україною на фоні продовження російської агресії проти України. Тому, як заявляв заступник міністра фінансів США Воллі Адейємо, США та їхні союзники відкриті до санкцій проти будь-яких китайських компаній чи осіб, які допомагають РФ отримувати доступ до компонентів для виробництва зброї.

Позитивний ефект від санкцій США проти китайських структур накопичується ще з грудня минулого року, коли з’явився указ президента Байдена про вторинні санкції, що дає можливість впроваджувати санкції проти фінансових структур, пов’язаних із великими постачаннями для російського ОПК. 

Але поки що цей ефект не набрав критичної маси. Проте й США не знижають темпи впровадження таких санкцій – якраз повністю навпаки. І якщо європейські країни найближчим часом ефективно долучаться до цього процесу – Пекіну доведеться вирішувати: чи варта російська овчинка величезних економічнх втрат на основному - західному - напряму.

#закінчення війни в Україні 

 

 

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости мира
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.