Республіканці «кидають» та кидають Україну

Новий спікер Палати представників США із Республіканської партії Майк Джонсон вирішив відкласти питання допомоги нашій країні «у довгий ящик».

Джонсон із самого початку роботи шеф-поваром найвищої американської політичної кухні почав готувати парламентські страви згідно із рецептами свого політичного куміра Дональда Трампа.

Саме Трамп і його прихильники місяцями наполягають на тому, що допомога Україні має розглядатися окремо від інших важливих питань. Із тим, щоб максимально затягнути цей розгляд. Й так само максимально скоротити обсяги допомоги нашій країні. В ідеалі – втілити кредо найближчої союзниці Трампа Марджорі Тейлор Ґрін, яка у минулому році обиралася до Конгресу зі слоганом «Ані цента Україні!»

Тому, чудово розуміючі цю тактику трампістів, зі свого боку президент Байден зробив максимально прорахований пакетний мікс. Куди включив й допомогу Ізраїлю, щодо якої є повна і беззастережна двопартійна підтримка, й проблемну для проходження через Палату представників допомогу нашій країні, й принципове для республіканців укріплення кордону на півдні США. 

Проте реалії американського парламентаризму визначають право саме спікера щодо того, які питання та у якій формі виносити на голосування. Містер Джонсон не довго тягнув інтригу щодо того, чи буде він хоча б робити вигляд незалежності від політики трампівського крила республіканців.

Наступного дня після свого обрання 25 жовтня спікером він зробив лише одну протокольну заяву, що він підтримує допомогу Україні, але хоче обставити цю допомогу деякими додатковими умовами. Немовби хоче покращити звітність щодо цієї допомоги та визначити більш чітко її цілі.  Після чого тут же відправив у нокаут позитивний для нашої країни варіант пакетного голосування за допомогу й Україні, й Ізраїлю.

Й заявив у неділю, що законопроекти про допомогу Ізраїлю та Україні будуть винесені на розгляд окремо. Цю заяву він зробив там, де Трамп відразу почує: у ефірі махрового трампівського телерупора – телеканалу Fox News. «Правильний» канал – «правильні» слова.

Джонсон наголосив, що потреба Ізраїлю є нагальною. Тому більше гаяти час не можна і законопроект буде винесено на розгляд в Палату представників цього тижня: «Ми вважаємо, що це нагальна і термінова потреба. У світі відбувається багато речей, які ми маємо вирішити. І ми це зробимо. Але те, що зараз відбувається в Ізраїлі, потребує негайної уваги. І я думаю, що ми повинні розділити допомогу і пройти через це».

Звичайно, можливість голосування у Палаті представників за об’єднаний пакет допомоги «Україна + Ізраїль» чисто теоретично поки що зберігається. Як результат гіпотетичних великих торгів адміністрації Байдена зі спікером Джонсоном.

Але історією із блискавичною відставкою попередника Джонсона Маккарті загін трампістів у Палаті представників чітко показав необхідність будь-якому новому спікеру дотримуватися їхнього порядку денного. І за виставлені буйки ні в якому разі не запливати. А не то вони вмить потоплять такого плавця вільним стилем. Як це трампісти показово зробили чотири тижні тому із Маккарті.

Чим фінт від Джонсона «Розділяй і українську допомогу швидко не голосуй» загрожує нашій країні?  Перш за все, продовженням проблемного і загрозливого періоду невизначеності із розмірами, регулярністю+прогнозованістю та термінами надходження допомоги від нашого ключового союзника.

Для того, щоб мінімізувати ці негативні наслідки, вочевидь, потрібна буде якісно нова – більш гнучка і скоординована політика адміністрації Байдена і України. Із тим, щоб знаходити і застосовувати ефективні аргументи та інструменти впливу й на позицію спікера Джонсона, й на позицію поміркованої частини республіканців -так званих «рейганістів».

Бо їм потрібно донести загрозливі реалії нових геополітичних розкладів: світ де-факто вже живе в умовах  нової світової війни. Де Америці та її союзникам у різних частинах світу протистоїть одна ось держав-руйнівників світового порядку Росія – Іран – Китай – Північна Корея. Зокрема, протистоїть на «гарячих» фронтах цієї війни в Україні та в Ізраїлі.

І якщо Америка разом із союзниками хоче перемогти у цій світовій війні, їй необхідно швидко і ефективно підтримувати зусилля з протидії осі руйнування на всіх фронтах. Ось чому вона не може дозволити жертвувати швидкою та масштабною допомогою на одному із фронтів на користь надання такої допомоги на іншому фронті. Або інших фронтах – бо до українського і ізраїльського фронтів Третьої світової вже у досяжному майбутньому цілком може додатися ще як мінімум один гарячий фронт – в Африці, де в різних країнах загострення цього року відбуваються як за якимось прорахованим графіком надзвичайних подій…