Підземний Карфаген терористів у Газі буде зруйнований

«Це у Секторі Газа наші підривають тунелі ХАМАСу». Ми з другом Сергієм стоїмо біля моря в ізраїльському місті Ашдод за сорок кілометрів від Гази.

Й він відповідає на моє питання – що це за ритмічні глухі звуки доносяться з півдня.

Розмова відбувалась наприкінці липня 2014-го. Ми з дружиною тільки що приїхали до Ашдода погостити у друзів, які давно запрошували нас до себе. Квитки до Ізраїлю брали завчасно. Й вийшло так, що ми непередбачувано з однієї АТО попали до іншої. Хоча, якщо повністю об’єктивно, це все-таки перебільшення. Адже проголошена 3,5 місяця тому, 13 квітня, АТО на Донбасі безпосередньо на щоденні будні у Києві тоді ще не впливала.

На відміну від АТО в Ізраїлі. 7 липня 2014-го ізраїльська армія почала антитерористичну операцію «Непохитна (непорушна) скеля». Їй метою було  зруйнувати військову інфраструктуру ХАМАСу в Секторі Газа та запобігти пускам ракет звідти по Ізраїлю.

Ми приїхали через три тижня з початку цієї операції. Операція ізраїльської армії ЦАХАЛ у Газі йшла повним ходом. ХАМАС зі свого боку відповідав регулярними пусками ракет по Ізраїлю. Тому всі дні нашого перебування у Ашдоді  нам разом із місцевими мешканцями доводилось укриватися від ракет, які летіли з Гази. І які «Залізний купол» не збивав в Ашкелоні.

Ашдод – друге велике місто на північ уздовж моря від Сектора Газа після Ашкелона. Останньому, звичайно, діставалося набагато більше. Але коли ракети долітали до Ашдоду, нам доводилося кудись ховатися від ракет під несамовито виючу ізраїльську повітряну сирену «Цева адом». Тоді це був новий, ще невідомий досвід.

У проміжному підсумку боротьби проти терористів ХАМАСу ізраїльській армії вдалося тоді й тунелі знищити, й регулярні пуски ракет із Сектора Газа припинити. 26 серпня 2014-го АТО в Ізраїлі закінчилася. На відміну від української – у нас вона продовжувалася до квітня 2018 року, після чого плавно перейшла у Операцію об’єднаних сил.

…Після того пам’ятного гостювання у Ашдоді пройшло більше дев’яти років. І ось дежа вю, якого б не хотілось переживати. Літом 2014-го в Ашдоді кожний ранок у мене розпочинався з новин про АТО – спочатку в Україні, потім – в Ізраїлі. А з 7 жовтня – щоранку спочатку читаю новини про війну в Україні, потім – новини про війну в Ізраїлі.

Все багатократно ускладнюється тим, що тоді це були дві повністю окремі військові операції. Зараз – різні фронти Третьої світової війни. Й на відміну від нашого фронту, який є відносно стабільним, ситуація з операцією Ізраїлю у Газі набагато більш небезпечна. Оскільки може призвести до справжнього вибуху.

Бо справа не у здатності Ізраїлю підірвати тунелі бойовиків. Він це вже успішно робив. Хоча з 2014 року ХАМАС побудував набагато більш складну й захищену систему комунікацій, Ізраїль чітко позначив свою мету: підземний Карфаген терористів у Газі має бути зруйнований. Й наскільки я встигнув переконатися за пару візитів до цієї країни, у ЦАХАЛа слова не залишаться пустою декларацією намірів.

Але зараз – на відміну від того же знищення тунелів у Газі в 2014-му – важливий не тільки текст (цих заяв), але й контекст навколо майбутньої операції ізраїльської армії у Секторі Газа. Якщо тоді Ізраїль міг дозволити себе не звертати уваги на реакцію інших супротивників у регіоні, то зараз й Тель-Авів, й його союзник Вашингтон мусять діяти максимально виважено й мудро. Бо інакше регіон ризикує вибухнути так, що почує весь світ.

Саме тому Ізраїль поки що не починає наземну операцію у Секторі Газа. Готується. Вичікує слушного моменту та тісно координує свої дії із Сполученими Штатами. Для того, щоб максимально ефективно досягнути свої цілей. У результаті яких підземний Карфаген терористів у Секторі буде зруйнований, а ХАМАС втратить контроль над Газою.

#хроніки Третьої світової