Бруд. Кров. ФСБ.

Сучасна Федеральна служба безпеки Росії – організатор терористичних актів, викрадень, замахів на вбивство та вбивств як у самій Росії, так і на території інших країн.

20 грудня 1917 році, Рада народних комісарів РРФСР видала Декрет про утворення Всеросійської надзвичайної комісії (ВНК) у боротьбі з контрреволюцією та саботажем при РНК РРФСР. Ініціатором створення ВНК був В. І. Ленін. Першим головою ВНК став Ф. Е. Дзержинський. Революції потрібен був кривавий каральний меч, яким би «нова» влада могла безжально знищувати «ворогів революції». І таким «мечем» стала ВНК.

З тих пір пройшло вже 104 роки. Та революція давно закінчилася. Померли старі вожді, народжувалися та помирали нові, змінювалися ідеї та ідеології, змінювалася влада. Багато разів «каральний меч» змінював свою назву: ВНК, ГПУ, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, МВС, КДБ, МСБ, АФБ, МБ, ФСК, ФСБ. Незмінним за своєю звірячою суттю залишився лише сам «кривавий інструмент» кремлівської влади. Інструмент, який врешті решт сам практично став владою сучасної Росії.

За останнє десятиліття «центр влади» путінської Росії остаточно перемістився на Луб'янку. А коли до влади приходять ті, хто за своїми службовими обов’язками повинен «шукати ворогів держави», кількість цих ворогів починає стрімко зростати. Бо без «ворогів», не має значення – справжніх чи уявних, зникає сама спроможність та необхідність такої «влади». Тільки постійно звітуючи про чергові «розкриття» та «закриття» така влада має шанс залишатися «на плаву».

Сучасна Федеральна служба безпеки Росії – організатор терористичних актів, викрадень, замахів на вбивство та вбивств як у самій Росії, так і на території інших країн. За кількістю кривавих злочинів сучасна ФСБ ніби намагається перевершити своїх «попередників за назвою» минулих років.

Практично не викликає сумнівів причетність спецслужби до гучних вбивств депутата Держдуми Сергія Юшенкова, журналістів Юрія Щекочихіна, Пола Хлєбнікова, Ганна Політковської, Анастасії Бабурової, Наталії Естемірової, екс-агента ФСБ Олександра Литвиненка, адвоката Станіслава Маркелова, бухгалтера Сергія Магнітського, журналіста із Нальчика Тимура Куашева, дагестанського активіста Руслана Магомедрагімова, політика Микити Ісаєва, опозиціонера Бориса Нємцова, чеченського емігранта - опонента Кремля Зелімхана Хангошвілі. Це далеко не повний перелік злочинів, які кремлівська влада вчинила руками «вбивць у погонах».

Кремль протягом останніх років створив собі репутацію влади, яка руками власних силовиків готова вбивати неугодних путінській владі людей будь де, будь коли і за будь-якої, навіть надуманої, причини. З кожним роком злочини спецслужб стають дедалі зухвалішими та все частіше правда про виконавців та замовників таких злочинів стає надбанням суспільства. Російський опозиційний політик Олексій Навальний був отруєний бойовою речовиною з групи «Новачок» спеціальною групою співробітників ФСБ, які стежили за ним кілька років. Невдала спроба отруєння Олексія Навального та цинічно-зухвала поведінка Кремля у невдалих примітивних спробах відвести підозру від ФСБ розставила усі крапки у питанні про причетність спецслужбовців до кривавого путінського терору.

Під прицілом «кривавої гебні» опиняються не лише окремі «непокірні Кремлю» люди, а й цілі суверенні країни. Достеменно відомо про участь працівників та виконавців від ФСБ у подіях на Майдані взимку 2013-2014 років. 20 лютого 2019 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що слідством встановлена присутність співробітників ФСБ Росії у Києві під час подій Євромайдану, зокрема, з 13 до 15 грудня 2013 року на території України знаходилися 27 працівників ФСБ, а з 20 по 21 лютого — сім осіб, у тому числі помічник президента Росії Владислав Сурков, який особисто керував діями снайперів ФСБ, що відкривали вогонь як по мітингувальникам, так і по правоохоронцям. Голова СБУ часів Януковича Олександр Якименко забезпечував умови для роботи, харчування та проживання співробітників ФСБ у січні та лютому 2014 року.

Анексія українського півострова Крим російськими загарбниками керувалася із Москви високопосадовцями Кремля та ФСБ. Офіцери служби безпеки Росії приймали активну участь в організації заколоту на українському Донбасі. Для «внутрішньої» спецслужби Путіна немає кордонів. Вона готова виконувати вказівки божевільного диктатора у будь-якій країні. Девіз співробітників ФСБ – «Держава, законність та честь» перетворився на порожню агітаційну брехню. Спецслужба падаючої у прірву держави давно вже діє по-за законом та втратила честь.

Не слід забувати і про економічну складову злочинних дій ФСБ. Владі вигідно «записувати у вороги» всіх, у кого можна відібрати гроші. Так чинила інквізиція: інквізитори мали право на майно відьми, і відьом одразу стало дуже багато. Комерційна складова роботи «карального меча» - це не «творче надбання» ФСБ. Вона була присутня у роботі з часів ВНК. У розкритих архівах дедалі більше документів про те, як «кати у погонах» у розстріляних видирали золоті зуби, знімали з них одяг, займалися мародерством. У реаліях сучасності, велика частка справ, заведених ФСБ – не політична. Карина Цуркан, Михайло Абизов, брати Магомедови — це все не про політику, а про перерозподіл коштів та активів. На всіх рівнях – від простого оперативника до керівника служби. Колишній «міністр оборони» невизнаної «ДНР», офіцер запасу ФСБ Росії Ігор Стрєлков відкрито заявив, що Росія наживається на окупованому Донбасі.

«Багато зроблено великих статків, зокрема генералами мого колишнього відомства (ФСБ). Я знаю прізвища особисто», - сказав Стрєлков. Фактично він уперше визнав участь найвищого керівництва внутрішньої спецслужби Росії в окупації української території, а також її розграбуванні.

Влада Кремля вже навіть не намагається прикривати свої злочинні наміри. Незважаючи на міжнародний осуд та внутрішній спротив Путін продовжує свою агресивну імперську політику, яка враховує лише його хворобливі бажання та ілюзії. Кремль спричиняє зло навколишньому світу. У тому числі –руками ФСБ. Як кажуть: «Меч не винний у вбивствах. Винні руки, що його тримають». Та все ж таки чи не пора співробітникам ФСБ замислитися над тим, куди вже привели і продовжують вести «спецслужбу» руки Путіна. Адже у них повинні були б бути «холодний розум, чисті руки та гаряче серце».