НЕДОПУЩЕННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ КРИМІНАЛЬНИМ ПЕРЕСЛІДУВАННЯМ В УМОВАХ КАРАНТИНУ ПРАЦІ

18 мая 2020, 14:51
Владелец страницы
0
11

Здоров’я своїх громадян є пріоритетом будь-якої країни. Відповідно і професія медичного працівника в умовах карантину на території України набула особливого значення.

Як свідчить практика, левова частка працівників медичних закладів та навіть керівництво таких закладів мають хибне уявлення про юридичну відповідальність, яка може настати  за правопорушення у сфері охорони здоров’я. Обізнаність медичних працівників щодо підстав, видів та наслідків притягнення до відповідальності не лише має на меті розширити дію дисциплінарних заходів, а й допомагає уникнути випадків безпідставного притягнення їх до відповідальності. Чому це питання сьогодні є надзвичайно актуальним? Наразі вся країна перебуває в непростому становищі, коли вся увага стосується медичної сфери. Йдеться про карантинні заходи та поширення вірусу COVID-19. Очевидним є той факт, що кожна дія лікарів в умовах сьогодення буде під пильною увагою як суспільства, так і державних інститутів.

За орієнтовним прогнозом Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної Академії медичних наук України», при низькому рівні протиепідемічних і профілактичних заходів інфікованими в Україні можуть бути 9,4 млн населення.

За інформацією заступника Міністра охорони здоров’я – Головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшко, у лікарнях України є щонайменше 4 тисячі апаратів штучної вентиляції легень, не враховуючи апаратів, які є в операційних відділеннях і приватних клініках.

Отже, сьогодні актуальним, як ніколи, є питання захисту лікарів та інших медичних працівників: не лише від загрози зараження COVID-19, а й від кримінальних переслідувань правоохоронними органами. Важливим також є недопущення будь-яких порушень законних прав та інтересів медичних працівників в умовах запровадження карантину.

На превеликий жаль, керівники медичних закладів можуть також перебувати під загрозою здійснення щодо них переслідувань за нібито вчинення службових, корупційних злочинів, злочинів проти життя і здоров’я особи тощо.

Перед тим, як розпочати аналіз відповідних підстав притягнення до кримінальної відповідальності, слід вказати на приписи ст. 34 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров’я», відповідно до яких лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Проте за умов, коли йдеться про кримінальну відповідальність, медичний працівник з позиції кримінального права розглядається зважаючи на  дві особливості – як загальний та як спеціальний суб’єкт.

Інакше кажучи, медичні працівники несуть відповідальність за вчинення злочинів на загальних засадах, проте одночасно з цим  у Кримінальному кодексі України є низка складів злочинів, які стосуються саме професійної діяльності лікарів.

Слід детальніше розглянути деякі суспільно небезпечні діяння, визначені Кримінальним кодексом України, під загрозою покарання яких можуть опинитися медичні працівники. Це зокрема:

  • ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК України);
  • ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК України);
  • неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України);
  • порушення прав пацієнта (ст. 141 КК України);

Другу групу злочинів, що стосуються медиків, пов’язують із виконанням останніми своїх службових обов’язків. Деякі з них можуть стосуватися і медичних працівників, але тільки тих, які є службовими особами.

Йдеться про такі злочини, як:

  • неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст. 137 КК України);
  • порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184 КК України);
  • зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України);
  • перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК України);
  • службове підроблення (ст. 366 КК України);
  • службова недбалість (ст. 367 КК України);
  • одержання хабара (ст. 368 КК України) тощо.

Абсолютно ймовірним є те, що в умовах карантинних заходів, які діють на території України, працівників закладів охорони здоров’я можуть притягати до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст.  136 КК України, ст. 139 КК України, ст. 140 КК України, ст. 141 КК України.

Отже, зважаючи на наведене, знання керівниками закладів охорони здоров’я та їхніми працівниками чинного законодавства щодо відповідальності медичних працівників і вжиття заходів щодо забезпечення його дотримання є запорукою нормальної роботи закладів охорони здоров’я в умовах карантинних заходів на території України.

Варто звернути увагу і на той факт що, відповідно до інформації, яка міститься на сайті пресслужби Нацполіції, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за  6 фактами за ст. 325 КК України (Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням). Зокрема, у Харківській (3 факти), по 1 – у Волинській, Сумській та Дніпропетровській областях.

Яскравим прикладом є порушення правоохоронними органами кримінального провадження за ч. 1 ст. 325 КК України стосовно керівництва приватної медичної клініки «Eurolab» за нібито приховування результатів тестів на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Отже, слід детальніше  проаналізувати складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена у ст. 325 КК України.

Законом України від 17.03.2020 № 3219  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» було частково посилено кримінальну відповідальності за ст. 325 КК України.

Санкція статті 325 КК України передбачає, що порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, – карається штрафом від тисячі до трьох тисяч НМДГ (17000 – 51000 грн), або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 3 років.

Стаття 325 КК України існувала у Кримінальному кодексі з моменту його прийняття у 2001 році,  але практика щодо притягнення за її порушення до кримінальної відповідальності не є надто поширеною.

Наприклад, за період з 2018 року Єдиний реєстр судових рішень містить шість вироків, які стосуються порушень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в галузі громадського харчування. Порушення встановлених норм призвели у кожному випадку до отруєння споживачів продовольчих товарів.

Тобто в цьому випадку протиправні діяння стосувалися здебільшого порушення у сфері безпечності та якості харчових продуктів. Однак, зважаючи на те, що за кілька тижнів наявних карантинних заходів до ЄРДР внесено шість нових кримінальних проваджень за ст. 325 КК України, очевидним є той факт, що в цій ситуації порушення стосувалися саме поширення коронавірусної інфекції. А отже, можна стверджувати про наявність нової тенденції кримінальних переслідувань за злочини, які стосуються поширення COVID-19.

Стаття 325 Кримінального кодексу України також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання поширенню інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.

Особливістю зазначеної статті є те, що  нести кримінальну відповідальність за вказаною статтею може тільки спеціальний суб’єкт – особа, до службових або професійних обов’язків яких належить виконання правил, встановлених з метою запобігання заразним захворюванням і боротьби з ними (працівники санітарно-епідеміологічної служби, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій).

Нещодавно засоби масової інформації повідомляли, що у Житомирській області правоохоронці викрили чоловіка, який приховав факт зараження коронавірусом і продовжував перевозити туристів до України з-за кордону. Про це також повідомила пресслужба поліції області.  “У ході досудового розслідування перевіряється інформація про укриття відомостей хворим на COVID-19 щодо причетності до перевезення організованої групи туристів до Австрії та назад в Україну”, – йшлося у повідомленні.

Тобто в цьому випадку Національна поліція на всю країну заявила про неправильну кваліфікацію дії пересічного громадянина.

Водночас заступник голови Національної поліції України – начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе 18.03.2020 повідомив, що до кримінальної відповідальності притягатимуть лише за умисне зараження людей коронавірусом. «Це така хвороба, яка може застати в будь-якому місці в будь-який час. Ніхто не застосовуватиме жодних заходів, якщо людина не знала про те, що хвора. Але якщо знала – є відповідальність за навмисне зараження», – наголосив заступник голови Нацполіції.

Об’єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров’я населення порядок запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням (діями або бездіяльністю) – порушенням правил, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними;

2) наслідками у вигляді:

а) поширення епідемічних та інших заразних захворювань;

б) загрози поширення вказаних захворювань;

3) причинним зв’язком між вказаними діянням та наслідками.

Згідно із фармацевтичною енциклопедією ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНІ ІНФЕКЦІЇ (ОНІ) — група гострих заразних захворювань людини, які можуть раптово виникнути, швидко поширитися і масово охопити населення; характеризуються тяжким перебігом і високою летальністю.

До групи ОНІ включають: 1) чуму, холеру, віспу, жовту лихоманку (це так звані конвенційні хвороби, що підпадають під дію Міжнародних санітарних правил, колишня назва — карантинні інфекції); 2) висипний і поворотний тифи, грип, поліомієліт, малярію (хвороби, що підлягають міжнародному нагляду); 3) СНІД, сибірську виразку, сап, меліоїдоз, туляремію, бруцельоз, рикетсіоз, орнітоз, арбовірусні інфекції, ботулізм, гістоплазмоз, бластомікози (хвороби, що підлягають регіональному чи національному нагляду).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю стосовно порушення зазначених правил, непрямим умислом або необережністю стосовно наслідку у вигляді поширення заразних захворювань і прямим умислом стосовно наслідку у вигляді загрози їх поширення.

Отже, важливим фактором доведення кримінального правопорушення є умисел.

Тому правоохоронним органам варто доводити настання  негативних наслідків від дій клініки «Eurolab», які підпадають під дію  ст. 325 КК України.

Іншим питанням залишається можливість взагалі довести причинно-наслідковий зв’язок між такими діями та наслідками.

Щодо адміністративної відповідальності слід зазначити таке.

Адміністративна відповідальність, як правило, стосується керівників медичних закладів, а тому адміністративні стягнення накладаються у разі неправильного адміністрування медичного закладу.

Одночасно слід вказати на ст. 42 КУпАП «Порушення санітарних норм», яка тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шести до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 44-2  КУпАП передбачає відповідальність за порушення обмежень, установлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності. Знову ж таки, ця стаття є бланкетною та відсилає нас до Закону України «Про основи охорони здоров’я», а саме, до ст. 78-1 згаданого закону, яка містить перелік зазначених обмежень та розкриває їх зміст. До таких обмежень належать, зокрема, заборона:

1) одержувати від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників неправомірну вигоду;

2) одержувати від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення для використання у професійній діяльності (крім випадків, пов’язаних з проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення);

3) рекламувати лікарські засоби, вироби медичного призначення, у тому числі виписувати лікарські засоби на бланках, що містять інформацію рекламного характеру, та зазначати виробників лікарських засобів (торговельних марок);

4) на вимогу споживача під час реалізації (відпуску) лікарського засобу не надавати або надавати недостовірну інформацію про наявність у цьому аптечному закладі лікарських засобів з такою самою діючою речовиною (за міжнародною непатентованою назвою), формою відпуску та дозуванням, зокрема приховувати інформацію про наявність таких лікарських засобів за нижчою ціною.

Понад те, слід звернути увагу на той факт, що з моменту запровадження на території України карантинних заходів Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей». Ця стаття передбачає, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з огляду на сьогоденні реалії України, можу стверджувати, що держава Україна, її державні органи не готові до належного протистояння  , тому зараз є недоцільним перекладати відповідальність на лікарів. Водночас боротьба з вірусом буде ефективнішою, якщо її проводитимуть не кримінальними переслідуваннями стосовно працівників закладів охорони здоров’я, від яких медицина України просто не встоїть, а забезпеченням лікарень потрібними засобами протистояння вірусній інфекції. Передусім законодавчі ініціативи, які були прийняті та/або будуть прийматися, мають спрощувати життя медичному персоналу, а не залякувати їх.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости мира
ТЕГИ: медицина,відповідальність,лікарі,коронавірус
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.