Небезпечний Донбас та сміттєва криза в усій Україні

Сьогодні, 20 березня, весь світ відзначає День Землі. І сьогодні нам усім варто ще раз замислитись, який дім ми залишимо після себе наступним поколінням. А приводів для оптимізму щороку дедалі менше.

Світ знову в стані холодної війни, і за гонитвою озброєння все більше проглядаються привиди ядерного протистояння. Окрім того, бездумне використання людиною природних ресурсів уже в найближчому майбутньому може стати причиною глобальних екологічних катастроф та серйозною загрозою світовій продуктовій безпеці.

Донбас і екологічна катастрофа

Україна з давніх давен була житницею Європи, а наш народ славився своєю миролюбністю. Але  війна прийшла і на наші терени. Вона вже забрала життя понад 11 000 українців, скалічила долі тисяч людей та зруйнувала тисячі сімей. Ми втратили 20% промислового потенціалу та потрапили до списку 16 держав, що постраждали через конфлікти, і де виникли проблеми з продовольством. За даними ООН, понад 1,2 мільйона осіб на Сході країни зіштовхуються з нестачею харчів. Із них 800 тисяч  ̶  на непідконтрольній території Донбасу та, вдумайтесь, ще 410 тисяч – на українських землях.  І це відбувається в державі, яка здатна прогодувати півмільярда людей.

Ба більше, Донбас став не лише місцем воєнних дій, а й територією можливої техногенної катастрофи.  Це регіон із найбільшим техногенним навантаженням не тільки в Україні, але й у Європі. У ньому розташовані 6,5 тисяч хімічно небезпечних підприємств. За даними екологів, 4,5 тисячі з них  ̶  зруйновано.  Там же перебувають і значні накопичення відходів четвертого – найвищого класу небезпеки. Їх потрапляння в навколишнє середовище створює загрозу не лише для України, а й для світу. Безконтрольність ситуації може призвести до техногенної катастрофи, рівноцінної Чорнобильській аварії 1986-го року. Щоб не допустити цього,  вже зараз потрібно продумати державну програму комплексного відновлення окупованих територій і максимально консолідувати світову спільноту навколо цього.

Сміттєва війна набирає розмаху

Страждає довкілля не тільки через війну, але й через недбалість влади. Українська земля буквально тоне у відходах  ̶  7% території покрито сміттєзвалищами, які отруюють ґрунт, воду та повітря. Їх кількість постійно зростає та вже у півтора разу перевищує площу природно-заповідного фонду України.

Утилізація сміття  ̶  на застарілому рівні, тоді як склад відходів уже майже «європейський». Лише в Києві щодня викидають близько 1-го мільйона паперових стаканчиків, до складу яких входить поліетилен. Нещодавні законодавчі зміни на практиці не розв’язують проблеми сортування та утилізації відходів.

Ми впорядковуємо лише 5,6% побутового сміття, а понад 90%  потрапляють на легальні та нелегальні звалища. З п'яти сміттєспалювальних підприємств зараз діє лише одне – столичний завод «Енергія». Найновіший рівненський завод повноцінно пропрацював тільки півроку.

Охочих інвестувати у переробку відходів достатньо  ̶  це голландці, шведи, китайці, австрійці, поляки, українські підприємці та навіть місцева влада. Однак усе впирається в недосконале законодавство і тотальну корупцію.  Доки влада зайнята шулерством та політичними маніпуляціями замість справжніх реформ, ми втрачаємо не просто можливості, а й землю, населення і довіру.

Нині кожному з нас потрібно замислитись над тим, що ми залишимо у спадок нашим дітям. Необхідно підвищити рівень власної свідомості та зрозуміти: якщо хочемо жити в нормальному цивілізованому світі із чистим довкіллям і здоровим суспільством, слід перезавантажувати державу. Ми маємо збудувати країну, яка працюватиме задля людини та в її інтересах.