Кадрові перестановки в Держдепі США: чого чекати Україні

Часто ми забуваємо просту істину. Ніхто, крім нас, нам державу не збудує. І тим більше, не вирішуватиме наші проблеми.

На жаль, українська влада не до кінця це усвідомлює, щоразу шукаючи, на кого б перекласти відповідальність. Тому й не дивує нова хвиля ентузіазму, пов’язана з призначенням нового керівника Державного департаменту США.

Так, сьогодні Трамп раптово відправив у відставку Державного секретаря США Рекса Тіллерсона. І хоча аналітиків обнадіює призначення новим керівником Державного департаменту нинішнього очільника ЦРУ Майка Помпео, відомого своєю жорсткою антиросійською позицією – плекати особливі надії на те, що тепер наші проблеми будуть вирішувати замість нас, не варто.

По-перше, показовим є той факт, що відставка відбулася після листа Рекса Тіллерсона про повну солідарність із позицією Великобританії щодо звинувачення Росії у справі про отруєння Сергія Скрипаля та про неминучість серйозних наслідків для неї. Що додає особливої інтриги напередодні російських президентських виборів.

По-друге, призначення Майка Помпео, який входить у найближче оточення Дональда Трампа, свідчить про посилення команди самого Президента США. Це є важливим напередодні переговорів із Північною Кореєю, на яких позиція оновленого Державного департаменту, судячи з усього, буде значно жорсткішою. Відповідно, саме тема Північної Кореї може стати головною для США на зовнішньополітичному фронті у найближчі кілька місяців.

І, по-третє, сам факт нещодавнього запровадження скандального мита на імпорт сталі та алюмінію Президентом США, від якого значною мірою потерпають якраз українські кампанії, говорить зовсім не на користь посилення українського вектору. Дональд Трамп чітко дотримується своїх передвиборчих обіцянок – «Америка понад усе!».

Українському істеблішменту у даній ситуації варто вкотре серйозно задуматися. Адже справжнє партнерство можливе лише в одному випадку – коли воно базується на чесності та обов’язковому дотриманні взятих на себе зобов’язань. Відповідно, лише тоді, коли для української влади понад усе стане Україна, а не власні інтереси – лише тоді ми отримаємо і сильну державу, і заможне суспільство, і повагу світу.