Крим – острів мертвих мрій

Вони хотіли кращого і спокійнішого життя і здались в полон на милість переможців, бо не могли за себе постояти, думали загрібати жар чужими руками

Крим нині нагадує мені  долю заповзятливого літератора, героя оповідання шведськомовного прозаїка Віллі Чюрклунда «Острів мертвих мрій». Заради кращого життя він продав  видавцям свою мрію – найкращий твір з правом змінювати у ньому все, що забагнеться. Він справді заробив великі гроші, але від твору залишилося недоторканою  лише первинна назва. Все решту заради фінансового успіху видавці змінили з точністю  до навпаки. Всі його прекрасні мрії розвіялись по вітру, немов пісок.

Схожу історію ми нині спостерігаємо в Криму. Півострів мав прекрасні умови для створення світового курорту,  а перетворився в острів прокажених, жителів якого нікуди, крім Росії, не хочуть пускати.  

Найбільша інфляція, найвищі ціни, найвищий рівень корупції, найнебезпечніший для проживання регіон – це все  нині АР Крим.

Нема світла, нема води, нема нормального сполучення з материком, по-суті, півострів перетворився в острів.

Вони хотіли кращого і спокійнішого життя і здались в полон на милість переможців, бо не хотіли за себе постояти, думали загрібати жар чужими руками. А  що отримали?  Замість світового курорту – військову базу. Замість спокійного життя – порохову бочку. Їх ізолювали від усього світу немов прокажених, бо анексією Криму вони  поставили світ на грань нової світової війни. І ніколи  тут не буде спокою.

Ізольований Крим на довгі роки перетворився на найнебезпечнішу точку світу. Вийшло чисто по-російськи: хотели как лучше, а вышло как всегда.

Нині навіть сотку землі не можна від сусіда відібрати, а вони захотіли  від країни відірвати півострів і по-російськи голосно грюкнути дверима.

Тепер Крим чекає доля героя оповідання Віллі Чюрклунда, від сподівань якого залишилася лише назва твору – «Острів мертвих мрій». Читайте класиків, вони завжди дивилися на століття вперед.