Луганськ - місто антигерой
У Луганську є одна споруда, яку будують вже
років 5, точно невідомо, що це, але зовнішній стиль нагадує «луганський
модерн». Цей сумнівній архітектурний
напрям уособлює собою велику кількість
скла, зелені або блакитні кольори і обов'язковий золотий елемент. У мене це будівництво завжди асоціюваалося з тим, що нічого не змінилося. Ти знову в’їжджаєш у
місто, де від усього віє сухою травою, бензином і тим, що ХХІ століття тут почалося років п’ять-шість тому.
На багатьох сайтах про місто немає розділів пам’ятки та
дозвілля, мабуть тому, що модератори вирішили не давати надію мандрівникам-ентузіастам.
Луганськ – це місто бетонних багатоповерхівок, з усіх боків оточених степами
або трасою. У центрі - адміністрація або 500 метрів оазісу посеред
пустелі. На питання, чому красиво тільки
біля неї, чиновники особливо не реагують, мовляв, якщо з вікна
дивитися на звичайні багатоповерхівки, працездатність значно знижується…
Більшість місць у Луганську ті, про які краще
не знати – «квартали», куди бажано не суватися на іномарці, бо є велика можливість того, що її можуть «віджати» хлопці
на тонованій дев’ятці.
Найгірша пора року у Луганську – це осінь. Через природні та географічні
особливості місто починає топитися у бруді. Весною повторюється
теж саме, тільки до бруду додається ще і
місцева молодь, яка після зими жадає пригод та адреналіну. Хлопці зазвичай
замість води п’ють пиво, а жінки від 18 до 60 чекають літа, бо існує ймовірність, що у серпні на місцеве найважливіше свято «День Шахтаря» приїде Міхайлов або Газманов.
У місті є клуби під назвами «Донбас-Чілаут» та «Загляні на огонєк», які
користуються особливою популярністю у афроамериканців,
індусів та арабів. Усі вони їдуть сюди, щоб вчитися у дешевому за
усіма показниками медуніверситеті та насолоджуватися недорогим життям з доступними
розвагами. Комуністи та соціалісти зазвичай називають це «активною співпрацею з
найкращими іноземними кадрами».
Окрім залишків радянських партій існують ще донські козаки, кавказці та
байкери, до яких тут звикають, здається,
з народження.
Агресія, бідність та безкарність зливаються воєдино, щоб утворити симбіоз
бомжів, прикордонних повій, п’яних студентів, ментів та гопників.
Місто, у якому можна насолоджуватись краєвидами комбінатів та клубами чорного диму.
На споруді, про яку я розповідала на початку, тепер «красується» величезний триколор з
георгієвською стрічкою. Це напіврадянське знамення підказує,
що апокаліпсис вже наближається.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.