Засланець із Німеччини, або Україна та "закордонна залежність"

Україна, від початку своєї Незалежності, як стратегічно важливий об’єкт, потрапила під пильне око іноземних держав, які покликані змусити незалежну Державу діяти в інтересах іноземців.

Україна, від початку своєї Незалежності, як стратегічно важливий об’єкт в економічному, політичному та військовому сенсі, потрапила під пильне око іноземних держав, які здійснювали і продовжують здійснювати проти неї заходи з обмеження політичної та економічної самостійності. Вони розробляють різноманітні сценарії, які покликані змусити незалежну Державу діяти в інтересах іноземців.

Свої інтереси в Україні мають і суміжні держави, і політично сильні країни старої Європи та США. Найбільш вдалим для нав’язування своїх планів вважається підготовка та просування в український політикум власних ставлеників. Згадаймо ставленика США Віктора Ющенка і ганебні наслідки його президентства, коли країна опинилась фактично на грані економічного і політичного колапсу.

Серед сьогоднішньої політичної верхівки, найбільше запитань у пересічних українців, мабуть, до Віталія Кличка, який планує в 2015 році зайняти президентське крісло та який, як ніхто з українських політиків  пов'язаний з іноземною державою, а саме Німеччиною. Галас, нещодавно здійснений у пресі через майже постійне проживання В.Кличка у Німеччині, його нерухомість та бізнес там, а звідси й   існування у політика юридичних взаємовідносин з іноземною державою, робить його участь у  президентських виборах 2015 року примарною.

Усе констатоване вище та також зв’язки й підтримка В.Кличка в Німеччині, дають підстави вважати, що він ставленик ФРН й німецькі політики зробили ставку саме на нього. Отже Кличко, в разі обрання Президентом, має щедро віддячувати своїм закордонним хазяям та діяти за їх сценаріями.

До речі, В.Кличко не сам співпрацює з іноземцями, а намагається залучити до співпраці і своїх однопартійців. Так, за особистої вказівки керівника «УДАРу», лідер молодіжного крила цієї політичної сили Дмитро Білоцерковець встановив та розвиває контакти із заступником Посла Німеччини в Україні з політичних питань Анкою Фельдгузен.

Запитаєте, випадково, Німеччина? А чому не США, Китай, Франція чи Росія…?

А.Фельдгузен вже встигла залучити Д.Білоцерковця з його молодіжним осередком «УДАРу» до різноманітних заходів (конференцій, семінарів…), які організовуються німецьким дипломатичним корпусом та неурядовими структурами цієї країни («Фондом Конрада Аденауера», «Фондом ім. Г.Бьолля» тощо). Мабуть не потрібно розповідати про справжню мету діяльності закордонних неурядових центрів та те, що вони створені та повністю контролюються спеціальними службами іноземних держав.

У той же час, А.Фельдгаузен серед близького оточення вже зазначила, що вважає Д.Білоцерковця перспективним молодим політиком, співпрацею з яким Посольство Німеччини дуже задоволене.

Чи зможе хтось відповісти на запитання, чи можлива прозора і чесна  співпраця політичного діяча США або Німеччини з іноземними функціонерами? Ви може собі уявити конгресмена США, чи кандидата на посаду Канцлера, який фінансується іноземною державою та який майже пів життя прожив за кордоном?... Мабуть що ні, але Кличка це не обходить. Він продовжує бачити себе майбутнім лідером української держави.