ЧИ ЛЮБИТЬ ТЕАТР БОНДАРЕНКО?

Дещо про таємну театральну пристрасть відомого політолога та журналіста

Театральна пристрасть Володимира БОНДАРЕНКА.

Кожна людина є унікальною. В кожному є певна ізюминка, яка допомагає відрізняти одну людину від іншої. Така унікальність стосується і події, що трапляються в нашому житті. Неймовірні, захоплюючі та цікаві історії – це рідкість, але вони траплялись майже з усіма, невже не так?
В кожного індивіда є при запасі декілька  захоплюючих та цікавих історій з життя. Якими хочеться поділитись з іншими.
Однією з таких цікавих історій з життя В. Бондаренко сьогодні хочу  поділитись я.
 Всі чудово знають Володимира Бондаренка як політолога, соціолога, нардепа і політичного діяча. Знайомі відкликаються про нього як про людину розумну, цілеспрямовану  та життєрадісну. Досить часто його можна помітити в театрах, адже всі знають про його пристрасть ходити на вистави. Але звідки ж взялось це захоплення?
Відомо, що Володимир  Бондаренко закінчив ВІМО  та здобув військову освіту. Але вступаючи до вузу він був звичайним мрійливим курсантом, з оптимістичним баченням майбутнього.
Живучи в казармі та навчаючись днями, єдиною відрадою для нього були походи в театр з привілегіями, тобто вхід  для курсантів був безкоштовним.
Саме тому Володимир почав відвідувати вистави все частіше та частіше, тому це стало звичкою. Одного ранку, прокинувшись,  він  зрозумів, що не пам’ятає на якій виставі був вчора, та  дійшов до висновку, що потрібно робити перерви, тому що звичка не приносить ніякої насолоди.
Саме з того часу він відвідує вистави через день, не пропускаючи прем’єр, та маючи велику кількість знайомих в театральних колах.
Театри, для нього,- це спосіб збагачення, вони навчають та допомагають самовдосконалюватись.
Я не стверджую, що життя без театрів не можливе, але воно було б не таким цікавим. Слідуючи прикладу Володимира Олександровича, ми зможемо стати більш обізнаними та цікавішими співбесідниками.
                    Марина ЖИТОМИРСЬКА