Янукович завжди знає, що робить.

Янукович "може бути не тільки послідовним, а й змінюватися. Жадоба до володарювання підштовхуватиме його до ще більшої гнучкості. Недооцінювати якості цього політичного хижака не варто.

    «Легендарний Борис Патон, президент Національної Академії наук України, прилюдно заявив , що Янукович завжди знає , що робить, знає як, і знає для кого робить – для людей . У його відмінна , злагоджена  команда. Він мислить перспективно, прораховує дії на багато ходів вперед, як гросмейстер шахову партію».(Віра Ніколаєва «Доторкнись до долі», 2004 р., «Новий мир», Донецьк)

     Я не вірив в те, що сказав Борис Патон про Януковича, а сьогодні вірю ( доповнив би одне слово - "для СВОЇХ людей")... Та невже цього не розуміють політики і політологи, які тільки пишуть про недолугість влади? Наведу типовий вислів типового політолога Володимира Фесенка («УМ». 28-29.09.2012) про дії влади при ухваленні закону: «Українська влада давно діє так, ніби давно хворіє на розлад, якийсь параліч, коли ліва рука функціонує у повній невідповідальності з правою рукою, а ліва ходить не туди, куди права»…Я проаналізував усі закони, прийняті більшістю за останні три роки, що направлені на посилення влади ПР і КПУ, і зрозумів, що влада на розлад не хворіє, а права і ліва руки ходять синхронно.

    Керівна партійна мафія – це бувші номенклатурні чиновники, червоні директори,  комсомольські функціонери, співробітники КДБ,… Вони у своїй тактичній діяльності скористались всім радянським досвідом для досягнення стратегічної мети – необмеженої влади. Необмежена влада – це ще корупція і гроші, а гроші – це «тушки» і провокатори у всіх структурах суспільства, особливо в політиці, судах, правоохоронних органах та  ЗМІ.  Вони, як і троцькісти–ленінці, грабують награбоване (державне), як сталінці – підступні й спираються на сексотів і провокаторів, як брежнєвці – обіцяють покращення вже сьогодні, як горбачовці – амбітні, демагогічні, нехтуючи людською  мораллю, спритно  збагачується за рахунок зубожіння громадян.

   Не розуміють цього і «опозиціонери», яких влада постійно «кидає» і використовує в своїх стратегічних цілях. Прикладів за 20 років стільки, що й пером не описати. Найвдаліший – розкол Майдану діями самих майданників. Найхарактерніші останні «кидалові» закони – це про узаконення «тушок» (2010), про парламентські вибори (2011), про мови (2012), про референдум (2012)…

   Сьогодні недалекі політики звільнення Луценка трактують, як перемогу опозиції і демократії, не розуміючи того, що Луценка звільнено з метою запобігання стрімко зростаючого рейтингу Віталія Кличка, який зможе перемогти Януковича ще в першому турі.  З цією метою влада в наступному році може звільнити й Тимошенко, щоб  заблокувати обрання Кличка єдиним кандидатом від опозиції. Переконаний - в цьому й криється розрахунок влади на чергову поразку народу на виборах-2015. Розрахунок, що опозиція «не розгадає» підступні плани мафії й не висуне Віталія Кличка єдиним кандидатом у президенти.

   Та є ще політологи, які не будуть полемізувати з Борисом Патоном. Слово Вадиму Карасьову (про Януковича):  "Може бути не тільки послідовним, а й змінюватися. Жадоба до володарювання підштовхуватиме його до ще більшої гнучкості. Недооцінювати якості цього політичного хижака не варто. Тимошенко недооцінила, тому він працює, а вона — сидить".