Андрій Мельничук: Екологічні проблеми Дніпра, потребують негайних рішень.

В даний час склалася напружена ситуація із забезпеченням населення України доброякісною питною водою.

Однією з причин незадовільної якості питної води є масивне забруднення поверхневих водойм - основних джерел питного водопостачання у зв'язку зі скидами в них у великих кількостях неочищених і недостатньо очищених промисловихта господарсько-побутових стічних вод .



На санітарно-епідемічну ситуацію та якість питної води Дніпра негативно впливає вміст значної кількості органічних і хлорорганічних сполук, що реєструється майже в усіх створах спостереження. Перевищення санітарних норм за різними показниками коливається в межах 1,1—4,0 рази. Очисні споруди водопроводів не можуть перешкоджати потраплянню цих сполук у питну воду. За даними відомчого моніторингу, найзабрудненішою є середня частина Дніпра. В аварійному становищі нині перебуває 19,9 тис. км, або 26%, водопровідних мереж. Часті аварії на водопровідних мережах (майже дві на 1 км їхньої довжини) спричинюють вторинне забруднення питної води і небезпеку виникнення та поширення інфекційних захворювань.

Із Дніпра для потреб промисловості й сільського господарства щороку беруть майже 15 млрд м3 води, а в атмосферу басейну кожного року викидається понад 10 млн т газопилових забруднень. Із різними стоками (дощовими й талими водами) у Дніпро та водосховища потрапляє понад 50 тис. т азотних сполук, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних, близько 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому тощо. У катастрофічному становищі перебувають річки нижнього Дніпра, на яких щороку ускладнюється санітарно-епідеміологічна ситуація, зменшуються вилов риби та біорізноманіття.

Незважаючи на загрозливу ситуацію з питною водою, в минулому році Міністерством регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ на проведення реконструкцій і технічного переоснащення водоочисних станцій у регіони не було направлено жодної гривні. Державне агентство водних ресурсів Україна протягом 16 років не вжив заходів щодо реалізації задекларованого ще в 1995 році в Водному кодексі Україні басейнового принципу державного управління водними ресурсами.

«Від стану річок залежить наше здоров'я і здоров'я природи, тому їх треба охороняти від забруднення. Необхідно економно використовувати воду в побуті та для зрошення в сільському господарстві, відпрацьовану воду з підприємств скидати в річки тільки очищеною. Щоб уберегти воду річок та інших водойм Києва від забруднення і виснаження, потрібно будувати очисні споруди на промислових підприємствах (решітки, сита, фільтри), перевести підприємства на замкнуте водопостачання (багаторазове використання води у виробництві), розчищати замулені джерела, засаджувати деревами та кущами береги річок, озер і ставків, створити прибережні водоохоронні смуги. Усі ці складні питання мають вирішуватись на державному рівні, тільки спільними зусиллями ми змусимо чиновників переорієнтуватись з першочергових питань власного збагачення на кричущі екологічні проблеми» - зазначив Голова Київської міської організації Політичної Партії «Фронту Змін» Андрій Мельничук.

«Якщо залишити нашу головну річку в тому стані, в якому вона знаходиться зараз, то через 100 років вона перетвориться на наше головне болото. Необхідно негайно прийняти програму поступового повернення екосистеми Дніпра в природне русло. Інакше екологічної котострофи не уникнути.» - заявив Керівник Секретаріату КМО Політичної Партії «Фронт Змін» Руслан Синєгуб.

«Техногенне і антропогенне забруднення річки Дніпро та її басейну носить глобальний характер. Тільки в нашій області туди скидається близько 900 мільйонів кубометрів забруднених стоків. Якщо не взятися за порятунок річки зараз, потім можна не встигнути. Природа має свої граничні межі самовідновлення. Ми стоїмо на цій межі, і переступити її дуже легко» - додав Член Ради Голосіївської організації Політичної Партії Крилюк Андрій.