Любомир Гузар: "Сирітство відноситься до кожної людини, яка не зазнала любові"

Любомир Гузар та Інститут журналістики закликають усіх боротися із соціальним сирітством, проблемою, яка на сьогодні є однією з найважливіших для українського суспільства

30 листопада 2012 року в прес-центрі Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Соціальна відповідальність і солідарність – духовна основа незалежної України». Форум пройшов у рамках VI суспільних днів УГКЦ за сприяння Фундації «Суспільність» та проекту Campus 3.0.

До участі в круглому столі був запрошений спеціальний гість – Блаженний Любомир Гузар, єпископ Української Греко-Католицької Церкви. Також до обговорення залучилися отець Георгій від Української православної церкви Московського патріархату, викладачі Інституту журналістики Тарас Петрів й Алла Бойко, експерти, журналісти та студенти.

Головними темами для обговорення стали роль церкви та медіа в подоланні соціального сирітства, християнські цінності, які можуть сьогодні укріпити родину, виховання в суспільстві соціальної відповідальності й солідарності, а також роль кожного в побудові міцного українського храму.

За даними соціологічних досліджень, яку подала Марія Комісарова, працівник Всеукраїнського благодійного фонду «Зоряна мрія», на сьогодні в Україні 95 тисяч дітей-сиріт, із яких лише 70% виховується у дитячих будинках сімейного типу. За її словами 32% дітей-сиріт не вважають себе щасливими, 10% не мають мрій, а 25% намагаються приховати свій статус. Марія закликала журналістів бути уважними до цієї проблеми, адже словом можна як врятувати, так і нашкодити: «Пам’ятаю, як одна публікація змусила родину відмовитися від усиновлення».

«Те, що в нашій країні сьогодні є стільки дитячих будинків, – ганьба» – зауважила професор Алла Бойко. У Франції, Італії та інших країнах дитбудинків просто нема, адже вони не можуть собі дозволити, щоб дитина росла самотньою, без батьків. В Україні ж такої тенденції не спостерігається, кількість таких закладів навпаки збільшується. У деяких містах навіть діють «Вікна життя» – спеціальні пункти, де матері можуть анонімно залишити немовля.

На так зване сирітство в повних родинах звернув увагу отець Георгій: збільшилося число гуртків, де навчають тому, що мають робити вдома, разом з батьками. «Це свідчить про те, що батькам ніколи займатися дитиною. І про цю проблему теж треба постійно нагадувати, адже саме сім’я – головний інститут виховання, й атмосфера в ньому дуже багато важить для дитини!»

Блаженний Любомир Гузар запевняє, що цінності, які можуть укріпити родину, а також подолати соціальне сирітство в країні формуються, у першу чергу, у сім’ї, потім – у школі, церкві. Але також велику роль в цьому відіграють ЗМІ, які сьогодні багато говорять про політику, вибори, уряд, але дуже мало про людину. А саме в ній, у її свідомості того, звідки я прийшла, із чим іду в життя, яке моє призначення, і є ключ до всього іншого. Архієпископ додав, що не треба ділити людей на багатих і бідних. Люди готові допомагати незалежно від їхнього статку, адже головне – це добро, яке вони хочуть зробити. «Журналісти мали б показувати приклади людей, які роблять добро для сиріт, не прославляючи їх, а як приклад, що саме можна зробити. Мусять бути якісь просвітницькі програми. Треба завжди наголошувати: дитина (і взагалі будь-яка людина) має право бути любленою! Адже саме відсутність любові і є сирітством!» – запевнив Любомир Гузар.

Учасники круглого столу зауважили, що тематика благодійництва, допомоги сиротам мало розкрита в ЗМІ, хоч і користується інтересом у суспільстві: недаремно на ній так акцентують політики перед виборами.

Але варто не забувати, що «як тільки служіння суспільству перестає бути головною справою громадян і вони надають перевагу служити йому своїми гаманцями, а не особисто, – держава вже близька до зруйнування» (Жан-Жак Руссо). Тож служімо ближнім із чистими й безкорисними пориваннями, розумом, серцем та душею! І тоді можливо нам вдасться подолати соціальне сирітство!