Парковщик, ты кто такой? Давай, до свидания!

1 вересня минає 5 місяців від того визначного дня як у Києві (та й в усій Україні) сплата за паркування має здійснюватися виключно через встановленні паркомати...

1 вересня минає 5 місяців від того визначного дня як у Києві (та й в усій Україні) сплата за паркування має здійснюватися виключно через встановленні паркомати. Все ж, до тепер хлопчина в фірмовому жилеті у ввічливій  формі вимагає сплатити 10 гривень за годину стоянки мого автомобіля.

Ні, справа зовсім не у цьому! Я зовсім не хочу вдаватися у суть того, хто винен у тому, що обіцяні паркомати не зустрічаються на моїй дорозі до центру міста? Чи то Кабмін, який так спішно гарантував нове «покращення», чи то Київміськрада з її новим лозунгом: «Київ – для киян», чи, нарешті, відповідальне за подібне «дійство» Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс»? Не хочу і не буду. А от платити чи ні – питання цікавіше і актуальніше.

Позиція Київміськради однозначно є зрозумілою. Посилаючись на п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України № 1352 від 03.12.2009 року «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів», звертають увагу, що сплата вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування здійснюється або у безготівковій формі (придбання паркувального талону), готівкою або за допомогою спеціальної платіжної картки через паркувальний автомат чи автоматичний в'їзний та виїзний термінали. Тим самим допускаючи можливість розрахунку з паркувальником. Гаразд?! Але чи може розрахунок з працівником КП  «Київтранспарксервіс» вважатися безготівковим? Чи, може, сам паркувальник якимось чином вважає себе паркувальним автоматом. Таким чином, повноваження останнього є не зрозумілим - його право на здійснення розрахунків по оплаті вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування законом не передбачена. А якщо не передбачена, то є незаконною.

Слід звернути особливу увагу й на облаштованість подібних парковок та відповідність їх встановленим нормам. Згідно до Правил паркування транспортних засобів відведені майданчики для паркування мають бути позначеними дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної. Крім того, на парковці у доступному для ознайомлення користувачів місці має бути розміщена інформація про оператора, який надає послуги, його адресу, контактні телефони, а також інформація про вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування, спосіб оплати (готівковий або безготівковий). А тепер найголовніше: чи багато столичних парковок Ви бачили оформленими відповідно до даних вимог? Ні, не багато? Тоді на основі чого працівник КП «Київтранспарксервіс» вимагає сплатити за стоянку, якщо її такою й не назвеш, а місце, де ви залишили своє авто, згідно до вище викладених правил не є паркувальним майданчиком.

Ось і виходить така ситуація: «де блакитна чи синя лінія?», «де інформація про надавача послуг разом з його контактною інформацією», «де паркомат на кожні 20 місць стоянки?». Так й взагалі, «паркувальник, ти хто тут такий?!»

Продовження читайте тут.