Воєнні дії та підсумки
Близькість
поразки Німеччини та союзників вимагала від учасників антифашистської коаліції
подальшої погодженості дій щодо Німеччини і звільненої Європи. З цією метою 4-11
лютого 1945 року в Ялті відбулася конференція керівників
урядів Англії, СРСР і США, на якій були прийняті рішення про спільні дії проти
фашистської Німеччини на завершальному етапі війни. Було домовлено про поділ
Німеччини на чотири зони окупації: англійську, американську, радянську і
французьку, визнано законною вимогу СРСР про німецькі репарації в розмірі 10 мільярдів доларів у формі вивозу товарів, капіталів, техніки і
людської сили. Сталін домігся зміцнення своїх позицій в Польщі, Болгарії,
Румунії, Чехословаччині і Югославії. СРСР підтвердив свою обіцянку вступити у
війну з Японією, за що одержав згоду союзників на приєднання до нього
Курильських островів і Південного Сахаліну.
Тим часом у січні - квітні 1945 року
радянські війська від Балтики до Карпат, здійснили завершальні операції проти
фашистської Німеччини. У січні
розпочалася Вісло-Одерська операція, де радянське командування зосередило 45%
сил діючої армії. Гітлер оголосив тотальну мобілізацію, згідно з якою до армії
призивалися усі здатні носити зброю чоловіки віком від 18 до 60 років. Ця
операція завершилася звільненням Варшави і майже всієї території Польщі. На
початку лютого було звільнено Будапешт, у середині квітня -- Відень, після чого
радянські війська вирушили в наступ на південні райони Німеччини і Прагу.
Війна перестала бути виключно
воєнно-стратегічною проблемою і перейшла в суто політичну площину.
У березні союзні армії зайняли ряд районів Західної Німеччини, а у квітні
англо-американські армії знаходилися вже в 100 км від Берліна. В той же час радянські війська
розпочали штурм німецької столиці, а союзні війська, долаючи опір окремих груп
німецьких військ, вийшли до Ельби в районі Торгау. Тут 25 квітня передові
патрулі першої американської армії зустрілися з авангардом
58-ї гвардійської дивізії першого Українського фронту.
29 квітня капітулювали німецькі війська в Італії, 2 травня вони припинили опір
у Хорватії, Південній та Західній Австрії, Південній Німеччині.
Тим
часом Гітлер вишукував нові сили і засоби, щоб зупинити радянські війська під
Берліном: віддав розпорядження зняти ряд армій з інших напрямків, зосередити
усі наявні резерви для захисту столиці.
21 квітня - 1 травня жорстокі бої відбулися
на вулицях Берліна, де боротьба точилася за кожен квартал і будинок.Радянські
війська одержали наказ захопити Гітлера живим, але 30 квітня Гітлер покінчив
життя самогубством. 400-тисячний
берлінський гарнізон не витримав натиску радянських військ і вже 2 травня він припинив боронитися.
У
ніч з 8 на 9 травня було підписано Акт про воєнну капітуляцію Німеччини.
Розпочата Гітлером війна в Європі у вересні 1939 року завершилася цілковитим розгромом Німеччини.
Однак боротьба за Берлін не була останньою битвою в Європі. Після
капітуляції берлінського гарнізону і військ на заході частина гітлерівських
військ походом через Чехословаччину намагалася здатися у полон союзникам. Проте
на їхньому шляху була Прага, де розпочалося повстання проти фашистів ще 5
травня.
9 травня радянські війська з-під Берліну
дійшли до Праги, але вони зустрілися лише з залишками відступаючих німців і
рештками власівської армії.
Після завершення воєнних дій в Європі
союзницькі війська розпочали широку підготовку до наступу на Японію,
чисельність армії якої становила не менше 4 млн. чоловік. 8 серпня Радянський Союз оголосив Японії війну. Разом
з тим між союзниками і Японією велися переговори про капітуляцію останньої, але
вони зайшли в глухий кут. Тоді новий президент США Гаррі Трумен за домовленістю
з Англією дав розпорядження про атомне бомбардування Японії.
Надзвичайно великими були матеріальні
збитки: зруйновані тисячі міст, серед них - Белград, Будапешт, Берлін, Варшава,
Дрезден, Київ, Кельн, Ленінград та тисячі кілометрів залізниць і доріг,
залізничних та автодорожніх мостів, від мирної праці відірвані мільйони
трудових рук.
Халімончук Вікторія 1 курс,4 група
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.