Чи не найбільшою проблемою українського народу стала загибель великої частини генофонду?
Друга світова та
Велика Вітчизняна війни стали епохальними подіями в історії українського народу
повоєнного періоду. Вони не просто розділили історію радянського суспільства на
періоди: довоєнний і післявоєнний, а й перекроїли життя багатьох, примусили
переглянути систему попередніх цінностей, відмовитись від ілюзій минулого і
навчитися жити за новими законами. Війна не тільки призвела до величезних
матеріальних, людських втрат, вона вплинула на свідомість, моральний стан
мільйонів людей, залишила глибокий слід у їхній пам'яті. Після війни українське
суспільство, як і все радянське, стало іншим. За оцінкою О.Зубкової, це було
суспільство, що вийшло із війни, а разом з ним прийшли нові механізми
суспільної поведінки, зміна почуттів і настроїв людей .
На жаль, протягом тривалого періоду
історична наука була зайнята підрахунком насамперед матеріальних та
демографічних наслідків війни, свідомо замовчуючи моральні її наслідки для
суспільства в цілому і українського зокрема. Крім того, лише зараз завдяки
опрацюванню нових історичних джерел (насамперед архівних матеріалів, що раніше
були закритими для користування), з'являється справжня картина матеріальних та
демографічних втрат СРСР та УРСР, як його складової частини, під час Другої
світової війни 1939-1945 років та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.Зміну
морального стану населення України внаслідок війни спричинили в основному такі
основні групи факторів: матеріальні та демографічні втрати та пов'язана з ними
зміна соціальної структури українського суспільства; наслідки окупаційної
політики фашистських загарбників; політика радянської влади після повернення на
звільнені території і "радянізація" приєднаних до УРСР етнічних
українських земель, що були у складі інших держав; зміна національної структури
українського суспільства у воєнні та в перші повоєнні роки. Від цих факторів у суспільстві прямо залежала суспільна атмосфера,
свідомість, моральний стан та настрої українського народу. Проаналізуємо ці
причини та можливі їх наслідки для українського населення.
Чи не найбільшою
проблемою українського народу стала загибель великої частини його генофонду. До
мільйонів загублених життів у період громадянської війни, голоду 1922-1923 рр.,
голодомору 1932-1933 рр. та сталінських репресій 30-х рр. додалися величезні
демографічні втрати років війни.Війна залишила в Україні велику кількість
дітей-сиріт. У грудні 1944 р. таких дітей нараховувалось до 125 тис. осіб.
Багато з них залишалися поза впливом державної ідеології, тому у своїх думках
та діях вони були набагато розкутіші за своїх однолітків. Крім того, значна
частина сиріт через деякий час поповнила різні неформальні об'єднання, в тому
числі й кримінальні.Закономірно, що всі ці демографічні перетрубації привели до
зміни вікової, соціальної структури післявоєнного суспільства, дисбалансу між
чоловічим та жіночим населенням. Звісно, це багато в чому визначало моральний
стан повоєнного суспільства й впливало на його настрої та реакцію на події
суспільного-політичного і соціально-економічного життя.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.