Диявол криється у деталях
Як відомо, диявол
криється у деталях.
Прочитаємо уважно
витримку зі статті 4 Закону України «Про вищу освіту»:
1. Громадяни України мають право на здобуття вищої
освіти.
Громадяни України мають право безоплатно здобувати
вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній
основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний освітньо-кваліфікаційний
рівень громадянин здобуває вперше. Вони вільні у виборі форми здобуття вищої
освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності.
А тепер питання:
чи має право студент-випускник, що здобув на бюджетній основі вищу освіту за
освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», йти вчитись знову на бюджетній
основі у магістратуру?
Власне, перевірив
цю дилему на власному досвіді.
Зайшовши у
приймальну комісію Харківського університету ім. Каразіна, подаю усі необхідні
документи для вступу. Дізнавшись, що я маю намір вчитися на бюджеті, дівчина з
комісії, вказуючи на мій диплом «спеціаліста», із впевненістю всезнаючого
мудреця каже, що на бюджет мені вступити неможливо. «Це друга вища освіта, і за
законами України її можна здобути тільки за кошти фізичних чи юридичних осіб».
Коли наведений
мною аргумент, що у моєму випадку це не «друга вища освіта», а «підвищення
освітньо-кваліфікаційного рівня» не подіяв, я пішов шукати правди у Головне
управління освіти і науки Харківської ОДА. Спілкування з юристами і начальником
департаменту підтвердили правоту моїх аргументів, і на мій офіційний запит було
видано наступну відповідь:
"На Ваш запит Головне управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації інформує, що згідно ст.4 Закону України "Про вищу освіту" громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Відповідно до ст.6 цього Закону освітньо-кваліфікаційними рівнями є: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Тобто, якщо освітньо-кваліфікаційний рівень магістра в державному вищому навчальному закладі Ви здобуваєте вперше, то Ви маєте право на його отримання безоплатно."
Вже з цим
документом на руках прийшов знову у стіни Університету. І тут почалось
найвеселіше: ретельне перечитування листа, здивовані обличчя, розгубленість у
діях. Спочатку мене пересилали до головного секретаря комісії, потім до декану
факультету (інтелігентна людина, з розумінням поставився до ситуації), який все
ж порадив йти здавати документи у приймальну комісію.
Вже заповнюючи
анкету на вступ, у приймальну комісію зайшов декан і повідомив мені, що,
нажаль, «з’ясувавши усі
обставини», на бюджет я вступити не можу. Оскільки існує юридична
невідповідність у питаннях вступу між Департаментом освіти і науки і ВНЗ,
який має власні, внутрішні правила для абітурієнтів.
Боротися далі за
своє право я не став (було дуже спекотно, погода не для судів і революцій), але
питання залишаються відкритими:
Чи мав право
державний ВНЗ відмовляти у подібній ситуації?
Чи має він право
виписувати внутрішньо-відомчі правила для вступу, що суперечать основному
Закону про освіту?
Як краще діяти абітурієнтам,
що опинилися у подібній ситуації?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.