Що трапилося за минулий тиждень?

Пропоную вашій увазі продовження вже відкритого мною циклу статей, які присвячені аналізу головних подій в світі та Україні... Читайте, аналізуйте, коментуйте.

«З’ясовано, що нічого не з’ясовано»

Продовжуючи тему попередньої публікації,  я просто не можу залишитися осторонь подій навколо сумнозвісної справи колишнєго голови МВФ Домініка Стросс-Кана.                                                                                                 

На початку тижня ми дізналися (від американських та французьким мас-медіа) про результати ДНК, які підтверджують статевий контакт між Стросс-Каном та покоївкою готелю.  Паралельно цій новині, прозвучала заява колеги Домініка з Соціалістичної партії Франції Клода Бартолона, що екс-глава МВФ ще місяць тому підозрював Росію та Францію у змові проти нього.  За словами соціаліста, Стросс-Кан нібито сказав, що росіяни, зокрема Володимир Путін, змовилися з метою створити умови для його відставки з поста глави МВФ.                                                                                                                            

Не змусило себе чекати й офіційне слідство, яке заявило про те, що жодних результатів ДНК вони не отримали, і що журналісти поспішили з голослівними заявами.                            

Сам Стросс-Кан продовжує заперечувати свою вину, а судова справа вже призначена на 6 червня. Позитивно, особисто я, оцінюю заяву написану ДСК (як Домініка часто називають) про відставку з поста голови МВФ. В ній, зокрема сказано, що він не хоче заплямовувати таку організацію як МВФ скандалом навколо себе. За це я Вам, пане Домінік, поставлю 0.5 балів. І в загальному заліку – 1.5 бала.

«Принцип доміно для МВФ»

Разом з тим, події навколо ДСК стали каталізатором жорсткої боротьби за пост голови організації, яка має в своєму розпорядженні 325 млрд. доларів. Зрозуміло, що тепер до кандидатів будуть приглядатися не просто ретельно, а дуже прискіпливо. Останнє може завадити зайняти цей пост Крістіни Лагард, міністру фінансів Франції, члену команди нинішнього президента Франції Саркозі. Про свій намір подати свою кандидатуру вона заявила в середині тижня, і її одразу підтримав сам Саркозі. Проте, скандал, суть якого в тому , що Лагард в свій час вплинула на судовий процес на користь приватних осіб може стати перешкодою їй у своїх прагненнях забезпечити собі політичне майбутнє (якщо Саркозі зазнає поразки на виборах 2012 року).                                                                             

Більше шансів, на мою думку, має Камель Дарвіс – турецький політик та реформіст, співробітник Світового Банку, яки добре зарекомендував себе в якості політика міжнародного рівня. Дехто ставить на нього як на посередника між Старою Європою, США та Середньою Азією. Нам залишається лише побажати щоб переміг найкращий.

Також цього тижня на гора вилізли всі протиріччя навколо тієї системи, за якою працює і приймає свої рішення МВФ.  Ті країни, що розвиваються (такі як Китай, Індія, Бразилія, Росія), на які припадають майже 25% світової економіки проти 10%  ще 20 років тому, вимагають збільшення своїх прав у цій організації. У відповідь на ці заяви нещодавно відбувся перерозподіл 6% голосів між країнами G7 та уже згаданими. Проте 3,6% у Китая проти 17% у США багато про що говорить. Ці країни роблять ставку не так на Дарвіса, як проти Лагард.

«Троє померлих, чи багато це?»

24 травня військові формування країн-членів НАТО бомбардували місто Тріполі (Лівія) з метою вбити лідера лівійської джамахірії Муамара Кадаффі. В результаті «жорстоких» (як повідомляють російські ЗМІ) бомбардувань загинуло 3-є й були поранені 150 людей.

Варто, для справедливості, відмітити, що згадування НАТО тут не є правильним. НАТО не бере участі у військовій операції в Лівії. Для цього, згідно зі статутом НАТО потрібна згода всіх країн-членів. А деякі країни Західної Європи та переважна більшість східноєвропейських країн виступають проти військового втручання. У бойових діях беруть участь США, Франція, Англія та деякі інші європейські країни. Поставити їм позитивну оцінку не можна ні з точки зору загальнолюдських цінностей, ні з точки зору іміджу і PR.  Не можна досягти рівності та справедливості в країні (якщо це їх цілі) знищуючи міста та вбиваючи мирне населення. -3 бали за кожне унесене життя(хоча їх, унесених життів, значно більше).

«Провал тижня для бацьки»

Беззаперечно провальним цей тиждень виявився для лідера Білорусії, Олександра Лукашенко. Я ставлю йому -3: по мінус одному балу за падіння курсу білоруського рубля, супер інфляцію в країні, та за ті помилки в минулому, які не залишили йому іншого виходу, ніж шукати допомоги у Росії. А російська влада як вже стало відомо вимагає тотальної приватизації в країні. Нам всім добре відомо чим це може обернутися для держави, в якій соціалістичний порядок довгий час підтримувався штучно. І якщо влада країни не знайде оптимальних шляхів вирішення своїх проблем, їх чекає те, що колись зазнали і ми.

«Юра + Юля»

Найпопулярнішою у вітчизняних ЗМІ на цьому тижні виявилися пара Юлії Тимошенко, досудове слідство над якою вже завершилося, але яка ще не поспішає ставати політичним біженцем; та Юрій Луценко, який припинив голодування, заявивши, що він готовий боротися за своє чесне ім’я. І якщо останній своїм вчинком не сильно то зворушив мене, то «Пані Ю» зі своїм зверненням до Віктора Януковича, щоб той був справжнім чоловіком заслуговує 1 балу.

Nota bene 

А таким же кіноманам як і я, раджу подивитися фільм «Лінкольн для адвоката». У фільмі розповідається про те, що всі ми допускаємо помилки… й головне вчасно виправляти їх.                                                                                  

Бажаю гарного перегляду.