Сонце сідає - маршрутки зникають

Одного разу, повертаючись ввечері додому, довелося спостерігати, як на автобусній зупинці, приблизно о 22:00, люди, яких назбиралося чимало, переймалися тим, що вже не дочекаються автобуса. Кожен знер

Одного разу, повертаючись ввечері додому, довелося спостерігати, як на автобусній зупинці, приблизно о 22:00, люди, яких назбиралося чимало, переймалися тим, що вже не дочекаються автобуса. Кожен знервовано дивився на годинник, з надією виглядав маршрутку або кудись телефонував. Мабуть, в такій ситуації доречніше би було сподіватися на власну кмітливість, ніж на «пунктуальний» транспорт. Зрештою, знайшлася людина, яка несміливо, але почала шукати попутників та пропонувати «скинутись» разом на таксі. В результаті назбиралося біля п’яти людей, які поїхали на таксі.
Тисячі людей користуються транспортом щодня і щодня знищують свої нервові клітини: спочатку зранку — коли не можуть впіймати маршрутку і запізнюються на роботу чи на зустрічі, а коли впіймають, то мусять їхати як оселедець у консервній бляшанці; а потім ввечері — коли потрібно бігом на зупинку, аби не пропустити останню маршрутку, котра може з’їхати з маршруту, коли водію заманеться. Також після 22 години маршрутки чи будь – якого іншого громадського транспорту можна не дочекатися взагалі, адже, як не дивно, але у Львові нічних рейсів просто не існує. Також важко уявити, особливо туристам з Європи, що люди, які чекають на зупинках, не знають скільки їм чекати до приїзду потрібного їм транспорту, оскільки чіткого розкладу руху на зупинках немає, лише на поодиноких зупинках зазначено інтервал руху, що також є неприйнятним, адже невідомо, відколи засікати зазначений інтервал.
Вищезгадана ситуація влаштовує таксистів, адже в нашому місті лише на таксі можна добратися до пункту призначення у нічний час, перевізників та самих водіїв маршруток. Не раз мимоволі стаємо учасниками перегонів, коли водії львівських маршруток запопадливо підрізають один одному шлях у боротьбі за чергового пасажира або, навпаки, ледь переміщуються чи навіть простоюють кілька зайвих хвилин на зупинці з мотивом, що за цей час назбирається більше пасажирів на наступних зупинках, а отже, можна більше заробити.  Звісно, прибуток водіїв  - це добре, та все ж не таким способом, не в шкоду кожному із нас. Запровадження нічних рейсів з точки зору перевізників та водіїв теж не є прибутковим, хоча з цим можна посперечатися. З даної ситуації вбачається, що львівські перевізники в повній мірі користуються відсутністю контролю за умовами перевезень з боку міської влади та не надають послуг перевезення належної якості. Виконуючий обов’язки начальника Управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради І.Собенко на прохання надати вичерпний перелік підприємств — перевізників у м. Львові та представити для ознайомлення договори, укладені з підприємствами – перевізниками, про перевезення пасажирів почав шукати відмовки. Спочатку почав наполегливо питати, навіщо мені бачити дані договори і казати, що вони не повинні мені їх показувати, а коли я зазначив, що маю на це повне право відповідно до українського законодавства, І.Собенко наголосив, що лише на письмове звернення надасть відповідь і навіть перелік львівських перевізників надати не захотів. Стосовно розташування на зупинках табличок з графіком руху міського пасажирського автотранспорту І.Собенко зазначив, що дані таблички, на яких написаний інтервал руху, є на кінцевих зупинках, а на проміжних зупинках їх взагалі може і не бути, бо це не передбачено законодавством.
Щиро дивує така позиція чиновника, а те, що договори укладені з перевізниками знаходяться за сімома замками, наводить на думку, що в тих договорах не все добре і умови, які там містяться, аж ніяк не на користь пасажирів. Також прикро стосовно позиції І.Собенка щодо розташування на кожній зупинці табличок з чітким графіком руху, оскільки дана потреба пасажирів є безсумнівною та абсолютно логічною, адже є люди, які їдуть не лише з кінцевих зупинок, і їм також необхідно знати, скільки часу чекати маршрутку. Тому в першу чергу потрібно орієнтуватися на потреби людей, а не на щось інше. Намагання виправдати відсутність маршрутних таксі у нічний час економічною збитковістю виглядає абсурдною бо, по – перше, на даний момент жодного експерта, для економічного розрахунку на вирішення даної проблеми, залучено не було, по – друге, якщо мислити такою логікою, то і вдень може бути небагато пасажирів, але це не означає, що не потрібно перевозити тих людей, адже маршрутки не повинні бути постійно переповнені, як би того хотіли перевізники.
Проблему з перевезенням пасажирів можна привести до ладу, і в першу чергу, вирішити ті проблеми, які не потребують великих фінансових витрат: врегулювати розклад руху маршрутних таксі відповідно до потреб пасажирів, облаштувати усі зупинки табличками з чітким розкладом руху громадського транспорту, розробити графік, провести розрахунки та впровадити рух міських маршрутних таксі у нічний час до віддалених від центру міста районів (для цього повинні бути залучені усі сторони, в тому числі експерти та громадськість); а також передбачити дані умови у договорах, які повинні бути укладені або переукладені з перевізниками. Бажання пана чиновника з Управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради спілкуватися письмово виконую та надсилаю інформаційний запит щодо вищезгаданих проблем.
Львів вважається столицею Галичини, сьомим містом за чисельністю населення в країні та культурною столицею України, що приваблює тисячі туристів з різних країн світу та України. Життя у місті вирує навіть вночі, є підприємства та організації, котрі працюють цілодобово. Основним видом громадського транспорту у Львові є приватні маршрутні таксі, на них припадає 64% пасажирських перевезень. Тому дуже важливо щоб даний вид громадського транспорту працював відповідно до потреб пасажирів, вдало та безперебійно адже, хто платить, той замовляє музику.
7 квітня 2011 року було проведено театралізовану акцію протесту, метою якої було привернути увагу та спонукати міську владу до вирішення проблем – відсутності чітких розкладів руху громадського транспорту на зупинках та відсутності громадського транспорту у м. Львові в нічний час. Сподіваюся, що кожен із нас буде все наполегливіше відстоювати свої права, а перевізники та чиновники будуть орієнтуватися не на сонце, а на потреби людей та встановлений графік руху.
Євгеній Філіппов, Юрист