«...права людини не є синонімом демократії; усе зовсім навпаки...»
Віктор Осятинський
Професор Центральноєвропейського університету
Якщо демократію розуміти як владу
більшості, то є велика ймовірність того, що це призведе до порушень прав
конкретної людини, меншості. Адже, як відомо, права людини це
індивідуальні права, які держава мусить забезпечувати безпосередньо
кожній людині. Уявімо ситуацію, коли народна, демократична влада не буде
виконувати свої обов’язки перед меншістю, наприклад, релігійними,
національними чи іншими меншинами, не буде виконувати свої обов’язки
перед людиною або переступати через заборону втручання в життя людини.
Така влада схильна приймати свої рішення виходячи з того, що свобода
прийняття даних рішень надана їй більшістю та не повинна бути обмежена
меншістю.
Багато залежить від розуміння
демократії. Важливим є те, щоб влада більшості була обмежена правами
меншості. В сучасному світі є країни, які в розуміння демократії
вкладають різний сенс. Наприклад, в Росії влада заявляє, що будує свою
модель демократії, хоча важко погодитися з тим, що це демократія, яка є
синонімом прав людини.
Коли у співвідношенні “людина —
суспільство — держава ” саме людина є найвищою цінністю, коли індивід є
найголовнішим базисом суспільства, такі переконання найбільше
відповідають ліберальним цінностям, а ліберальні цінності найближчі до
цінностей прав людини.
Принципи прав людини полягають у тому,
що вони обмежують демократичні рішення або рішення більшості шляхом
захисту прав меншин та індивідуумів.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.