Народна помста системі: що далі?

Попереду нова епоха і якою вона буде залежить від нас. Все старе й дискредитоване має залишитися у минулому.

В останні тижні стала зрозуміло, що революцію знову хотіли злити. Наші “мерзотники” зуміли скористатися навіть незавершеною революцією “мрійників” - всі, кому не лінь, отримали свою користь від революції: пропіарили себе чи свої проекти, підзаробили, отримали ефектні фото на аватарки... До більшості людей нарешті дійшло розуміння того, що вимоги і цілі були нагло підмінені якимсь дурницями та кар’єристськими забаганками опозиції. Для прикриття своїх дій вони вигадали міфічний мандат майдану, який люди давно відкликали, про що свідчать матюки у бік “лідерів”, голосування людей про вихід з переговорів та соцопитування. Другим інструментом маніпуляцій стало ВО Майдан, що було створено для імітації підтримки дій опозиції від імені громадськості, але якраз громадськість там нічого не вирішує. Ну і, звичайно, опозиційні ЗМІ продовжували бути солідарними з опозицією і замовчувати чи виправдовувати імпотентність тритушок.

На щастя, наш народ не захотів це терпіти це “жування соплів” й повернув собі ініціативу, яку було віддано політикам після першого кровопролиття у листопаді. Люди, яких “розводили як котят” і влада, і опозиція стомилися чекати. Дуже добре, що вдалося побороти наївність та страх перед насильством і почалася справжня боротьба. Звичайно, революції супроводжують жахливі речі, але така їх природа. Це народження нової України, нового суспільства. Пологи не бувають без болю і крові. А зараз ми мали неправильний розвиток плоду і він може народитися інвалідом. Потрібна боротьба, бо вороги не зникають "як роса на сонці" і пора б це усвідомити нарешті. На силу потрібна сила, адекватна відповідь. Мирні протести проти влади бандитів це все одно, що на фехтування вийти з мухобійкою замість шпаги. Тому не потрібно впадати в істерику й задкувати. Дуже хочеться вірити, що не відбудеться історично типового для українців зливу протестів, що найбільш яскраво проявлялося у часи повстань селян і козаків. Тоді теж народ вибухав ненавистю до чиновників, захоплював будівлі, бив ворогів ітд., але їх вожаки зрештою укладали мир з ворогом і всі поверталися до своєї роботи без вагомих здобутків. Ми, їх нащадки, маємо винести уроки з історії та не допустити такого розвитку подій. Не можна щоб все це було дарма: 4 місяці протестів, відчайдушних вчинків, щира віра і страждання людей, ув’язнені, покалічені і вбиті…

Що ж далі? Перемога більш ймовірна, але навіть у разі поразки нам треба усвідомити кілька речей, які не дозволять знову стати “розведеними котятами”:

1)      Покараних буде мало. Трибунал чи якийсь міжнародний суд сумнівний, а наш може бути показухою. Більшість вбивць буде важко знайти, а політики втечуть або відмажуться. Доведеться почати серйозний тиск громадськості й зібрати інформацію про всіх, хто допомагав кровавому режиму.

2)      Проблеми не вирішаться зміною влади. Суть у системі, яка залишиться навіть у разі конституційних змін. А все тому, що її гвинтики нікуди не подінуться і їх просто поміняють місцями і перефарбують. І тому нам ще доведеться воювати за зміни. Зокрема, вже зараз багато злочинців та мерзотників нібито переходять на бік народу з метою залишитися біля корита.

3)      Нема білого і чорного. Про владу ми знаємо, але й з нашого боку не всі білі та пухнасті. Крім бездарної і брехливої опозиції є багато запитань і до структур Самооборони Майдану, Правого Сектору, звичайних протестувальників(були випадки мародерства, неадекватної поведінки). Не варто їх сприймати як беззаперечне добро, бо вони не є білими та пухнастими. Багато речей розкриється потім, але й багато буде замовчано. Ми повинні критично ставитися до цих речей і добре проаналізувати все.

4)      Суспільство повинно стати іншим. Янукович і влада є нашим віддзеркаленням, ми його заслужили. Беркутівці, владні чиновники, тітушки і просто неадекватні активісти є “плодом” суспільства. Одних воно створило, а іншим не заважало ставати такими, якими вони є. Тому слід серйозно взятися за вичищення бруду з голів людей - менталітет, поведінка та психологія українців повинна змінитися. Дуже важливим є, зокрема, припинити байдужість. Закриваючи очі на негативні речі, ми дозволяємо їм поступово нарощувати силу аж до того, що вони стають нормою.

5)      Потрібні нові обличчя. Не старі нові, а дійсно ті, котрі не мають жодного або мінімальний стосунок до занепаду. І само собою, що це має бути переважно молодь(не 30-40 річна). Це не є панацеєю, але ці люди у тій чи іншій мірі чистіші, а отже можуть створити умови для перспективного майбутнього. І не варто на емоціях віддавати голоси революціонерам – є люди, що вміють робити революції, а є ті, хто може краще проявлятися у мирний час.

6)      Переоцінка свого місця у світі. Революція трапилася зовсім не заради асоціації з ЄС і ми яскраво побачили, що вони нічим вагомим нам не допомогли, а лише “висловлювати жаль” і закликати до діалогу поки Україна потопала у крові. Так само і США. Потрібно розуміти, що міжнародна спільнота не сильно хвилюється через прізвища людей у владі та їх дії – головне вигода.

Попереду нова епоха і якою вона буде залежить від нас. Все старе й дискредитоване має залишитися у минулому.