«Колегіальні рекомендації» посла США в Україні
Джеффрі Пайєтта та представника Держдепа Вікторії Нуланд з вирішення
кадрових питань в українському уряді, спонукнули до гарячих громадських
обговорень.
Щоправда, формат запропонованих кадрових розстановок дещо
не виправдав владних амбіцій як безпосередніх фігурантів телефонних
«обговорень», так і тих опозиційних «реформаторів», чиї прізвища «честі»
бути згаданими не удостоїлись. Ну не обтяжились американські дипломати
врахуванням провладних сподівань чисельних українських борців за народне
благо! Дарма! Деякі з них рішуче налаштовані потіснити вже, начебто,
«схвалені» кандидатури.
Серед українських народних обранців – безліч
перспективних кандидатів з «великим досвідом управлінської роботи»! Та й
«складним ланцюгом» їх не означиш. Скоріше – «перемінною складовою».
Дуже перемінною. Такі, як Анатолій Гриценко з Інною Богословською,
наприклад. Об’єднання «родинних політичних справ» може виявитись цілком
«перспективним». Для родин Грицеко-Богославських, звісно. Не без
стороннього «сприяння», звісно, «лямів» так на десять – для підтримки
«провалу». Тим більш, обидва концесіонери останнім часом всіляко
демонструють власну готовність до освоєння «довіри». Такі собі «реальні
політики, які прийшли на зміну політичних гравців», – принаймні, так
вважає сама пані Богословська.
Щоправда, черговому «перспективному»
дуету слід враховувати іще одну «перемінну», яка не з меншим захопленням
демонструє власну готовність до «політичної відповідальності». І в
Мюнхені, і в Брюсселі, і в форматі вітчизняних «рейтингів»…
За матеріалами «Європейський кореспондент»