Хто ще фінансував Євромайдан?

Страшенна таємниця невигідна нікому

Мабуть, вже мало в кого є сумніви, що за подіями на Майдані прямо або опосередковано стирчать «вуха» не тільки опозиційні, а і владні. Влада з користю для себе представляє ситуацію на Майдані назовні і всередині країни, розраховуючи на свій надійний електорат «Сходу» та «Півдня». Як виявляється, найстійкішим та найвпливовішим прошарком нинішнього Майдану є молодь та організації, що її представляють.

Щоб зрозуміти хто, в тому числі, фінансував Майдан, я звернувся до переліку програм-переможців конкурсу Міністерства молоді та спорту 2013 року. Із 76 профінансованих програм чільне місце посідають програми опозиційних всеукраїнських молодіжних громадських організацій.

Перше місце за кількістю отриманих бюджетних коштів займає Українська студентська спілка, що була утворена на зорі незалежності нинішнім позафракційним депутатом Олесем Донієм із компанією, а нині організація є надзвичайно близькою до надзвичайно непопулярного усунутого мера Києва Олександра Попова, якого підозрюють у силовій розправі над студентами в ніч з 30 листопада на 1 грудня 2013 року на Майдані Незалежності. На 2 програми нині псевдоопозиційній Українській студентській спілці виділили 280 тисяч гривень із бюджету 2013 року.

На другому місці - Українська народна молодь очолювана народним депутатом 6 скликання від фракції Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» Андрієм Анатолійовичем Давиденком і що є молодіжним «крилом» Української народної партії. Опозиційність організації не завадила їй отримати з народного бюджету 245 тисяч гривень для реалізації двох програм.

Третє шановне місце займає із скромнішим результатом у 120 тисяч бюджетних гривень молодіжка Республіканської християнської партії – Республіканська християнська молодь. Вона їх отримала на реалізацію однієї програми.

Четверте та шосте місця за кількістю отриманих народних грошей із результатом, відповідно, 105 та 80 тисяч гривень зайняли організації пов’язані з колишнім заступником Міністра сім’ї, молоді та спорту Іваном Івановичем Крульком. Це, всім відомі, молодіжні «крила» провідних опозиційних сил Батьківщина молода та Молодий народний рух. У особистому заліку (по сумі двох організацій)  пан Крулько займає третє місце із непоганим результатом у 185 тисяч бюджетних гривень.

П’яте, передостаннє місце, з результатом у 100 тисяч гривень на одну програму зайняв Молодіжний націоналістичний конгрес, що є молодіжкою ОУН(р) та пропагує ідеї українського нацизму та європейської расової гігієни Дмитра Івановича Донцова.

Які висновки?

1.       Представники влади, що переважали у складі конкурсної комісії з розгляду молодіжних програм Міністерства молоді та спорту (докладніше: http://ivan-volopov.livejournal.com/2296.html), зробили помилковий крок профінансувавши програми опозиційних молодіжних організацій, але «щось пішло не так» і гроші були використані для мобілізації протестної молоді на події навколо Євромайдану і, врешті-решт, їх було використано проти влади. Люди, що є близькими до окремих членів конкурсної комісії стверджують, що фінансування опозиційних молодіжок особисто проштовхували секретар комісії Ігор Хохич, її голова Сергій Глущенко та «рядовий» член Руслан Мироненко.

2.       За цим рейтингом можна вивести рейтинг особистої близькості лідерів опозиційних молодіжних організацій до влади. Відповідно, на першому місці лідери Української студентської спілка, на другому – Української народної молоді, на третьому – Батьківщини молодої та Молодого народного руху, замикають перелік лідери Молодіжного націоналістичного конгресу.