Власник сторінки
журналіст, волонтер, видавець, голова Білоцерківської "Просвіти"
Жаль лишень, що в нашій країні музичні продюсери не мандрують клубами у пошуках талантів, а сидять по конторах, чекаючи у моря погоди
Інколи вони повертаються знову, знову і знову… Ні, це не назва нового роману відомого планокура й алкоголіка (а за сумісництвом – надзвичайно плідного та комерційно успішного письменника руками по паперу і пальцями по клавіатурі) Стівена Кінга. Це те, що сталося в арт-клубі «Черчилль»: радувати своїх шанувальників вийшов гурт «Брехт» у своєму «канонічному» складі.
Ще до початку концерту музиканти гурту Сергій Клочко, Сергій Лозовий та Віталій Матвієнко радо спілкувались із друзями, які прийшли послухати нові та давно відомі пісні гурту. Та і крім давніх знайомих, у залі зібралося повно люду, хтось прийшов повечеряти, а потрапив на концерт, інші дізналися про нього через знайомих та знайомих знайомих.
«Ми заздалегідь не планували виступ гурту, – говорить адміністратор клубу Олександр Русанов, – але гарна ідея може народитися спонтанно. Так і сталося цього разу. Хлопці добре зіграні, тож ніяких додаткових репетицій не потребують».
А тим часом люди починають нетерпляче посвистувати, вимагаючи виходу музикантів на сцену, а вони й не забарилися. Тріо вмощується на стільцях і готується до виступу. Ті, хто давно не бачив музикантів, дивуються зі зміни іміджу двох Сергіїв. «Не потрібно дивуватися, – жартує Клочко, пояснюючи густу рослинність на обличчі, – завтра ви послухаєте виступ гурту «Ласковиє уси», а сьогодні з вами – «Брутальні бороди». У залі – регіт.
Як кажуть, музиканти розпочали з місця в кар’єр. Одразу заграли кавер на пісню Сергія Бабкіна, творчість якого дуже шанують.
А потім почали співати власних пісень. Треба визнати, що у багатьох моментах вони навіть переграють свого «хрещеного батька», чи то пак, взірця. Багато їхніх пісень – потенційні хіти, зокрема «Время».
Жаль лишень, що в нашій країні музичні продюсери не мандрують клубами у пошуках талантів, а сидять по конторах, чекаючи у моря погоди. Так повз них пропливають гроші, а повз нас, слухачів, проходять талановиті люди, яким не вистачає гарного організатора і менеджера.
Б’юсь об заклад, якби «Брехт» заграв на столичних майданчиках, то мав би успіх у балуваної (чи розбещеної) київської публіки.
А пісні лилися одна за одною. Перемежовувалися дотепними жартами, гітара переходила із рук в руки, і кожен із чудової трійки показав себе професіоналом справи. Гарна музика, смачна їжа, затишний інтер’єр – що ще треба, щоб гарно провести суботній вечір? Хіба працелюбства, щоб заробити грошей на це задоволення. Тож до праці, а «Брехт» не треба вмовляти співати з душею. Вони це роблять і без прохань і повертаються на сцену знову, знову і знову…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.