Черговий шанс. На цей раз дуже великий шанс

(Ю.В.Луценко не раз говорив про „шанс“, і кожного разу цей шанс виявлявся втраченим.)

І, схоже, в котрий раз шанс буде втрачено, гора народить мишу. Замість масштабної зміни всієї антинародної системи — чергова заміна фізичних осіб. З іншої, але, на жаль, такої ж обойми.

Народне збурення не проти Януковича особисто, хоч і проти нього як уособлення тієї антинародної системи, першим уособленням якої був Л.М.Кравчук. Збурення це, власне, проти того злодійського капіталізму, до якого злочинне керівництво КПУ на чолі з Л.М.Кравчуком привело народ і в результаті нас, українців, вже далеко не 53 мільйони, як це було за радянських часів (говорити можна що завгодно, але втрата біля 8 мільйонів населення за трохи більше як 20 років — це найбільш обʼєктивна оцінка „діяльності“ влади, причому не тільки теперішньої, — цифра більш ніж красномовна; ще трохи такої „державності“ — і країна як заселена народом територія зникне).

Натомність „поводирі“ зводять все до банальної зміни правлячої кліки в збанкрутілих рамках кримінального капіталізму — іншого шляху для них просто не існує. Вони просто не знають, що робити і до чого вести народ. І це найстрашніше. Народ без устремління приречений.