Чи можлива революція до 2015 року? Моя ретроспектива від 2010 року

Соціальна напруженість в Україні є загрозою революційних протестів.Багато чинників сприюють цьому: діалог "влада-народ" на етапі стаганції, за таких умов "арабська весна" реальна. Українське суспільство від початку встановлення незалежності перебуває у динамічному русі після кожної зміни влади. Проте після встановлення олігархічного режиму, бо тільки так можна охарактеризувати роботу системи держави, українське населення активізується  в залежності від наростання соціальної напруги, тобто незадоволення діями влади через елементарні потреби, які український народ не отримує взагалі або частково, це загалом відноситься до розмірів заробітної плати, пенсій, соціального забезпечення пільгових категорій, також нещодавній тиск на малий і середній бізнес, прийняття різних суперечливих законів як пенсійна реформа, земельна. Такі дії з боку влади починаючи з 1995 року постійно нагнітають ситуацію, яка часто переходить у протесні виступи у 2002 році «Акція Україна без Кучми», революційний масовий протест у 2004році, який стався вже через невдоволення не тільки соціальне, а й політичне, українське населення зрозуміло, що жити можна набагато краще у демократичній країні. Відповідно основним приводом масового протесту стали фальсифікації на президентських виборах. Період 2005-2010 рік став переломним після розчарування у «помаранчевій» команді, сподівання на зміни та реформи не справдилися тільки відбувалася боротьба за повноваження. Після приходу  до влади команди Партії Регіонів на чолі з Віктором Януковичем відбулося певне короткочасне падіння соціальної активності, але  коли новою владою були зроблені кроки, щодо реформ: пенсійної, адміністративної, податкової, що викликали нові протести на майданах. В результаті більш широкі маси стали на захист своїх інтересів.