Національність: росіян – 634, євреїв – 419, українців – 53, поляків – 16, німців – 10, латишів – 7, білорусів – 5, караїмів – 3, інших - 7.
За освітою: виша - 119, середня – 640, нижча - 288, домашня - 79, неписьменних – 28.
Партійність: комуністів – 52, кандидатів у КП – 4, КСМУ – 14, РСДРП – 4, Бунд -3, Паоло-Ціон (сіоністська партія) - 3, Безпартійних – 1058.
Рахую в процентах: росіян – 55,0, євреїв – 36,3, українців – 4, 5, інших - 4,2. Можна не сумніватися, що подібне співвідношення було і в інших комісаріатах, та що воно суттєво не змінилося на початок 30-х років, бо справу марксистів-параноїків (Леніна і Троцького) продовжив марксист-садист Сталін (бувший розбійник і стукач). Особливо його «талант» проявився при призначенні нелюдів керувати НКВС, які підбирали помічників по своєму «образу і подобію». Тому й виконавцями на місцях стали розбійники, злодії, ледарі, гультяї ( виродки), непридатні до нормальної людської праці. Постає висновок: здійснили убивство голодом понад 7 млн. українських селян, в основному, росіяни-комуністи і євреї, бо вони займали керівні посади з низу до верху, як більш ідейні і освічені.
Порівнюю з сьогоденням. За роки незалежності населення України зменшилось майже на 7 млн. Статистика показує, що це сталося, в основному, за рахунок сільського населення. Це що - геноцид? Чи не є це наслідком того, що при потуранні не українських за національним складом Верховної Ради і Уряду, пройдисвіти і користолюбці обібрали до нитки трудовий люд замороженими вкладами в Ощадбанку, грошовими реформами, трастами, довірчими товариствами, зухвалою ваучерізацію і паїзацію, безсоромною прихватизацією, захмарною корупцією? Обдурили народ, кинули його на прозябання та жебрацтво. Можливо, подібні витівки політиків-нуворишів не такі бандитські, як колективізація, проте - більш корисливі. Ще й скасували національність в метриках і паспортах, щоб громадяни ніколи не змогли розібратися в першоджерелах корупції, популізму та обману. Я буваю в селах і бачу, як молодь, не маючи роботи, деградує, зпивається на пенсії селян, які не в змозі самі обробити навіть присадибні ділянки й утримувати обійстя. Та що купиш на мізерну оплату за послуги пенсіонерові крім пляшки самогонки вартістю 12-15 гривень?
Тенденція не покращується, бо сьогодні частка українців у Верховній Раді зменшилась проти попереднього скликання на 7% і складає всього 29% від загальної кількості депутатів парламенту, в якому домінують росіяни і євреї. Очевидно, що в урядових установах на всіх вузлових посадах частка українців ще менша. Як сталося, що серед десятків мільярдерів, які все скуповують, підкуповують, контролюють і направляють, ні одного українця, а кожні 9 із 10 - євреї? Цікаво, чи став мільярдером хоч один єврей, який після 1991 року емігрував з України до Ізраїлю? Впевнений, що ні.
Відомий австрійський письменник, єврей Стефан Цвейг і непереконливий сіоніст Макс Брод попереджали, що не бажано для євреїв бути лідерами будь якого політичного чи громадського руху, щоб не нашкодити країні. Служити – будь ласка, тільки в другому, в пятому, в десятому ряду і ні в якому разі в першому, не на видному місці. Стримуватися – це означає: не рватися до лідерства та нагородам в чужій політиці, а діяти з усвідомленням відповідальності: відкрито, ясно, і ніяк не таємно, за кулісами. Та вони корумпованим шляхом все лізуть і лізуть у владу, використовуючи її як знаряддя наживи.
На протязі останніх 350 років в Україні ше ніколи не було української влади, бо територія була під окупацією різних держав. Хіба ж запорожські козаки обирали кошовим отаманомкористолюбця? Та чому ми за роки незалежності не можемо обрати достойних українців у владу? Чи не тому, що влада зухвало перетворює виборців у електорат, яким вона безкарно маніпулює ? В умовах повної залежності від адміністративної влади, яка корумпувала усю територію життя громадян, не може бути виборів вільних і справедливих по визнанню. Тому й самопризначаються і самообираються у всі доходні крісла «грошові мішки», щоб примножити зухвало нажите богатство.
Тільки наївний може вірити, що мільярдер чи мільйонер, та ще й не українець, здатен думати про щось інше, крім особистого збагачення. Вважаю, що одна з причин невизнання Росією та Ізраїлем Голодомору геноцидом ще та, що в цьому зацікавлена й окупаційна українська влада, яка заполонила весь телеефір російськими попсою та бандитсько-«патріотичним» кіно. До тошноти набридли й українські новини, в яких все крутиться навколо пограбувань, убивств, ДТП та тупих, безглуздих, відволікаючих політичних розборок між однопартійцями Тимошенко і Януковича, які за дотепним і виваженим висловом Віктора Ющенка – «два чоботи одної пари».
Олександр Воронель, уроженець Ленінграду, випускник фізичного факультету Харківського університету, головний редактор всесвітньовідомого ізраїльського журнау «22» писав (1992, №80, с. 204): «Чутливіше євреїв нема народу серед всього людства, у всій історі. Ще тільки перші молекули тління виділяє державний чи суспільний організм, а вже євреї від нього відхрещуються, хоч були дотепер прихильні – вже відреклись від нього. Та тільки зійшов перший паросток від майбутнього могучого стовбура – вже євреї бачать його, вихваляють, пророчать, вибудовують захист – така властивість темпераменту, при якому євреї завжди знаходяться на стороні «самих передових ідей», - дуже для євреїв характерна».
От і пояснення, чому євреї в 1917 році після Лютневої революції очолили Жовтневий переворот, чому по-єзуїтські підтримували колективізацію, чому стадно розвалювали здобутки Померанчевого Майдану та доотруювали Президента-українця Ющенка, а нині – показово «чубляться» на підтримку Януковича - «паростка от могучого стовбура»...
Закінчую рядком із вірша очевидця Великого Голодомору Василя Точкового, слова якого, як каяття, про нашу провину за все те зло, що було, є і може бути:
Хто нам простить жахливу ту провину?
Хто нам відмолить Бога за те зло?
Сім міліонів душ закопано невинних
І стерто з пам’яті, мов них і не було.