«Душу - Богу, життя – Батьківщині, Честь – нікому…»

«Грот» - в Польщі, «Кобра» - в Німеччині,  «SWАТ» - у США, «ЛУЧКО» - в Хорватії, «Вега» - в Австрії, у Російській Федерації та Республіці Білорусь – «ОМОН», а у нас – «Беркут».

      «Грот» - в Польщі, «Кобра» - в Німеччині,  «SWАТ» - у США,  «ЛУЧКО» - в Хорватії, «Вега» - в Австрії, у Російській Федерації та Республіці Білорусь – «ОМОН», а у нас – «Беркут». На відміну від нав’язаної нам ЗМІ думки, це люди, які безстрашно день у день обороняють сталевим щитом правопорядок держави, ставлячи під ризик власне життя. Саме такі враження у мене склалися після того як я особисто разом із представниками Громадської Ради МВС відвідав столичний спецпідрозділ міліції «Беркут».

      Надзвичайна ситуація? Серйозні хуліганські прояви масового безпорядку? Затримка особливо небезпечних озброєних злочинців? Хто ж врегулює ситуаціюя? 90 % пересічних громадян дали чітку і однозначну відповідь на поставлене запитання – «Служба спеціального підрозділу «Беркут»». 

      «Беркут» - це команда мужніх воїнів із суперменською підготовкою та нелюдською витримкою, що і вдень і вночі служать своїй Батьківщині та ведуть боротьбу із жорстокою злочинністю,  забезпечуючи спокійний сон нам та нашим дітям. Саме цим «українським спартанцям» було доручено врегулювати вкрай напружену криміногенну обстановку, що склалась на теренах нашої Вітчизни після розпаду Радянського Союзу, з чим вони гідно впорались. І по сьогоднішній день спецзагін бере на свої мужні плечі найскладніші надзвичайні ситуації в нашій країні. Чого тільки вартувала ліквідація організованого злочинного групування кримських «башмаків»! Професіоналізм «Беркута» цінується й за межами нашої держави: кращих з кращих цього підрозділу відряджають брати участь у місіях у Косово, Ліберії та інших гарячих точках світу.

      Проте, звичайно ж, не всі громадяни нашої держави знають про досягнення своїх безстрашних співвітчизників та бачать тільки плями та пробіли в недосконалій системі безпеки, безпощадно критикуючи своїх же захисників.

      Так, на жаль, склалось у нашому суспільстві, що скаржимось ми постійно, а от хвалимо рідко. Чомусь тільки, коли трапляється щось серйозне та протизаконне, то звертаємось ми одразу ж до правоохоронців…Чи розмовляли Ви колись із матір’ю, якій повернули маленьку донечку-заручницю? Чи дивились в її заплакані від невимовної вдячності очі? Звичайно ж, Вам не спадало на думку, хто та якими жертвами здійснює ці надзвичайні подвиги, адже «беркутівець» ніколи не буде хвалитись своїми досягненнями перед суспільством. Щоденно здійснюючи несамовито героїчні вчинки, вони одразу ж відходять у тінь, покриваючи все непорушною таємницею. 

      А чи знаєте Ви якою ціною іноді обходиться такий героїзм?! Далеко не кожному відомо, в яких жахливих умовах вони живуть та який мізер отримують… Беркутівські бійці залишають свої сім’ї, почувши службовий виклик, який може залунати в будь-який період доби. Іноді годувальники так і не повертаються із зміни, залишаючи осиротілих діточок та вбитих горем дружин…І ніщо вже не зможе заповнити порожнечу в серцях їх близьких, рідна людина яких віддала душу Богу, жертвуючи своїм життям заради громадського порядку, власної Батьківщини та спокою кожного з нас…