Власник сторінки
журналист, фото-корреспондент
Признаний Метр російського року К. Нікольський презентував свою нову програму в Києві
Нещодавно до Києва
завітав московський інтелектуал, легенда руського року – Костянтин Нікольський.
Чимала
площа столичного ДК КПІ була вщент забита шанувальниками його творчості.
Довгожданий
концерт майстра тривав близько трьох годин і вміщував в себе окрім інертної
насолоди філософських композицій глядачами ще й цікаве спілкування з Метром. Зустріч
із довгоочікуваним талановитим вокалістом скоріше нагадував творчий вечір. Присутні,
за проханням самого К. Нікольського, задавали свої питання на будь-яку тему та,
у формі елементарних записочок, передавали на сцену. Десь посередині концерту
розпочався так званий «живий діалог із глядачем». Люди питали про різне але в
основному питання стосувалися подальшого творчого життя митця. Із відповідей
було ясно, що Гуру російського року не залишав своє покликання на протязі
усього життя. І має надію випустити ще й свій сольний п’ятий альбом для якого
матеріал вже є. Також Нікольський оголосив, що «дами серця» він не має і на
сьогодні є вільним.
За допомогою
бек-вокалістки, доньки К. Нікольського – Юлі та цікавого, неординарного
електро-гитариста Ігоря Кожина шістьдесятилітній аксакал показав справжній клас
українцям.
Високий,
підтягнутий, цікавий та не вимушений у спілкуванні Костянтин Миколайович провів
музичний вечір просто феєрично. Виконуючи на прохання глядачів деякі хіти по три-чотири
рази гуру російського року з легкістю та усмішкою на устах співав про
філософський плин часу та про добро і зло. Навіть занадто мудровані музичні
композиції з депресивним присмаком Метр виконував позитивно, віртуозно
володіючи всіма тонкощами струнної справи.
Виконував К.
Нікольський лише свої композиції тобто ті, які створив сам. Деякі з них
київська публіка чула чи не вперше. Жалівся на безсоромний переспів пісень минулими
«колегами по цеху» ісконно його автентичних пісень без належного тонування в
голосі та недолугому тембруванні. Казав, що якщо б хоч половину гонорарів від
своїх пісень виконаних іншими вокалістами отримав – мешкав би вже на ГОА. Критикував
за бездушну подачу «тухлого» матеріалу
Андрія Макаревича та безсоромне списування музичного ряду Ігоря Крутого з
творчості Тото Котуньо.
При всій
повазі до К. М. Нікольського постійне з його боку акцентування на святій місії,
покладеній на його плечі небесними силами трішки дратує. Поза «ми – щось одне,
а ви – щось зовсім інше» дражнить самооцінку глядачів і збурює негативні емоції.
Та, дякуючи справжнім, щирим, енергетичним композиціям, які підкуповують своєю
експресією та зваженим наповненням тексту людські серця Метру – К. М.
Нікольському дозволено якщо не все, то – більшість з того, що не дозволено
багатьом.
Загалом,
концерт пройшов вдало, насичено та позитивно. Люди, що зібралися в ДК КПІ були
давніми шанувальниками Метра в одній з ним віковій категорії хоча, і закохані зустріч
не проігнорували. Всі залишилися задоволені виступом і довго не хотіли
розходитися не дивлячись на пізню годину – біля десятої вечора. На біс як і
прийнято К. Нікольський вийшов але вже один і заспівав на прощання свою коронну
композицію – «Музикант». Адже, як зізнався сам митець від’їжджають вони до
Москви в цей же день о дванадцятій годині ночі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.