Чорнобильська катастрофа. Трагічний ювілей

Павло Хазан про роковини Чорнобильської катастрофи.

Сьогодні увесь світ відзначає надто сумну річницю. 26 квітня 1986 року сталися вибух і пожежа на Чорнобильській АЕС. З того дня термін "мирний атом" зник у жахливій темряві радіоактивної хмари палаючого четвертого енергоблоку. Чорнобильська катастрофа стала важливою і, на мій погляд, вирішальною віхою в історії ядерної енергетики.

Наслідком самої страшної аварії в світі стало радіоактивне забруднення, що поширилося практично на всю Європу, перш за все, на територію України, Білорусі та Росії. І лише 25 років по тому ми починаємо розуміти, які ж дійсно можуть бути наслідки ядерної аварії.

Українська Національна комісія з радіаційного захисту говорить, що 500 000 людей загинули в наслідок аварії. Наш розрахунок - принаймні 900 000 загиблих. Щонайменше 10 мільйонів чоловік постраждали в результаті аварії в Україні, Білорусі та Росії, сотні тисяч людей до цього часу не повернулися до своїх домівок і сільськогосподарських угідь. За офіційними даними, загалом понад 3 млн кв. км забруднено в цих трьох країнах. Більше 2000 сіл забруднено радіоактивними речовинами навколо Чорнобильської зони. Більш 330000 людей евакуйовані і переселені. Принаймні, 3 000 000 дітей мають потребу в медичному лікуванні.

Чорнобильська катастрофа - це не просто історична подія. Чорнобиль приніс у наше життя чимало нових термінів, таких як “зона”, “ліквідатор”, “чорнобильці”, “діти Чорнобиля”. Наслідки катастрофи, на жаль, мають величезний вплив, адже кількість людей, які хворіють і помирають через випромінювання в результаті Чорнобильської аварії, зростає з кожним роком.

Навіть тепер, через 25 років, 8 млн. чоловік все ще проживають у радіоактивно забруднених в результаті Чорнобильської аварії районах, які будуть залишатися такими протягом багатьох років. Період напіврозпаду основного радіоактивного ізотопу цезію (¹³⁷Cs) становить трохи більше 30 років. Але є багато інших радіоактивних ізотопів із значно більшим періодом напіврозпаду, тому ймовірно, що і через 500 років на цих землях життя буде ще неможливе.

За офіційними даними, радіоактивний викид від Чорнобильської катастрофи склав близько 140 млн Кі. Але ці дані важко назвати достовірними. Отже розрахунок робився відповідно до кількості радіоактивного матеріалу, що знаходився у реакторі.

Маючи величезний вплив на Україну, Росію і Білорусь, Чорнобильська катастрофа спричинила також шкоду іншим Європейським країнам. Її наслідки спостерігалися у Австрії, Швеції, Великобританії, Ісландії, Фінляндії, Данії, Норвегії, Словенії, Польщі, Румунії, Угорщини, Швейцарії, Чехії, Італії, Болгарії, Молдови і Греції, де рівень радіації був вищим, ніж 1 Кi/km2 (або 37 кБк/м2), тобто вищим за межу.

Дитяча смертність та вроджені аномалії за сотні км від атомного ректору збільшилася на 30% за 25 років. Чимало молодих людей страждають від різних захворювань — перш за все генетичних порушень, лейкозу, раку щитовидної залози та інших видів раку, захворювань дихальної та серцево-судинної систем, неврологічних та психологічних розладів. Всі вони є жертвами найбільшого в світі вивільнення радіоактивної речовини.

Сьогоднішня сумна дата припадає на поворотний момент у ядерній енергетиці. Отже нинішні покоління атомних реакторів мають бути виведені із експлуатації у найближчий час. Ось ціна людського життя, що ми вимушені заплатити за електроенергію, вироблену таким чином!

Тепер, 25 років по тому, українські зелені вимагають від Українського уряду негайно припинити подовження терміну служби старих ядерних реакторів.

Ми вважаємо таку діяльність незаконною і екологічно небезпечною. Ситуація, що склалася із пролонгацією роботи старих реакторів, є надто небезпечною як для України, та і для Європи в цілому. У грудні 2010 було незаконно подовжено на 20 років експлуатацію найстарішого українського енергоблоку №1  на Рівненській АЕС, що був введений в експлуатацію у 1981 році. За офіційними даними, вже через місяць після подовження його роботи, на енергоблоці сталася аварія. На черзі за незаконним подовженням у 2011 – енергоблок №2 Рівненській АЕС. Протягом наступних десяти років планується подовжити термін експлуатації ще 11 українських ядерних блоків.

У минулому році ми заблокували законопроект №5050 про будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива у Київській області. 10 років тому українські зелені змогли переконати Верховну Разу та президента в тому, що треба припинити експлуатацію Чорнобильської АЕС. А 28 років тому, за 3 роки до аварії, українські зелені активісти попереджали уряд СРСР про технічні проблеми на Чорнобильській АЕС.

Ми, зелені, заявляємо, що ядерна енергетика є дуже небезпечною за своєю суттю. Провідні вчені згодні з тим, що катастрофа Чорнобильського масштабу може статися в будь-який час і в будь-якому місці. Серйозні ядерні аварій відбувалися до Чорнобиля і продовжують відбуватися аж до сьогоднішнього дня, яскравий приклад — катастрофа на АЕС «Фукусіма».

Спостерігаючи за жахливими подіями, що відбуваються в Японії, ми задаємося питанням, а чому ж українці не зробили висновків із трагедії, що сталася в Чорнобилі? Незважаючи ні на що, уряди нашої держави — і попередні, і нинішній — продовжують будувати небезпечну ядерну інфраструктуру в Україні, роблячи її заручниками не тільки громадян Європи, але і інших континентів. На сумних прикладах Чорнобиля та «Фукусіми» ми бачимо, що у разі аварії радіоактивне забруднення не може бути локалізовано, воно буде безконтрольно розповсюджуватися в залежності від кліматичних особливостей та погодних умов.

Звичайно технічний рівень японських АЕС, їх інфраструктури, рівень системи безпеки та моніторингу не іде ні в яке порівняння з українським. Проте навіть невелика вірогідність техногенної аварії або природних катаклізмів може призвести до неконтрольованих процесів та спричинити планетарні зміни. На жаль, не тільки в Україні, але і у багатьох країнах світу проектуються нові реактори. Але з аварією в Японії людство знов отримало попередження.

Аварія на Чорнобильській АЕС, хоч і має деякі спільні риси з іншими глобальними катастрофами, все ж є унікальною завдяки своїм жахливим наслідкам, які через 25 років ми продовжуємо вивчати, і нікому не відомо, скільки поколінь буде страждати від цих наслідків.

Але ми, зелені, абсолютно впевнені, що ядерна енергетика є жахливою помилкою!