"Вся наша жизнь? - Игра!"
Мабуть, більшість чули цю фразу з пушкінського твору, яку використовують, як заставку для ТБ-проекту "Что? Где? Когда?"
А вона дуже правдива. Вона виправдовує себе гендерно. Чоловіки, на відміну від жінок, до кінця свого життя грають в ігри. Тільки пластмасові солдатики з дитинства переростають з часом у футбол, азартні ігри, що завгодно, тільки, щоб абстрагуватися від справжнього життя (дітей, сім'ї, майбутнього) на щось віртуальне, змагальне... Це - природньо. Така природа чоловіків - весь час комусь щось доводити і перемагати. Тому я дуже ціную жінок, які вміють берегти щось цінне, поки ми, чоловіки, граємось у ігри. Награвшись, ми повертаємось туди, де для нас бережуть щось справжнє, не віртуальне. Це все досить умовно, але стержень саме такий.
Найгірше те, що оця ігрова чоловіча суть переростає у площину світової політики. Всі біди на планеті саме від намагання погратися у гру, хто сильніший і хитріший, забравши в сусіда якусь козирну фішку і продемонструвавши її перед своєю сім'єю, як трофей, здобутий в бою. Цей трофей може виявитися абсолютно непотрібним практично, тому його часто викидають у смітник або чіпляють на стіну заради самозадоволення. Той, хто програв свою фішку, не вартує її, той хто виграв - робить з нею все, що забажає.
Це - суть геополітики. Геополітика - це найважливіше слово зараз для всіх без виключення. Цікавишся ти нею чи ні, але вона цікавиться тобою, оскільки ти - пішак у великій грі. Граються серйозні такі діти, для яких головне - набрати якомога більшу кількість балів в умовному рейтингу. Де край цього рейтингу, який приносить нірвану, ніхто не знає, але хіба це цікаво. Цікавий сам процес накопичення балів.
Україна, як держава, наразі є такою собі розмінною картою у великій грі. Росія не грає проти України. Росія грає в "дурака" проти іншого такого ж схибленого на грі - США. На даний час рейтинг гравця під ніком USA значно вищий, ніж у гравця з ніком Russia. Він його довше збирав і плекав. Є стимул позмагатися. Гра дуже складна, шахи ховаються. Є й інші гравці з високим рейтингом, як то юзер з ніком China і навіть користувач India. Вони поки що вичікують, назбирують фішок.
А що представляє собою гра? Дуже просто. Є три умовно дитячі гри, на яких будується загальна гра. Вони відомі з давніх часів. Всі ці ігри явно не російського походження, але Росія ними з задоволенням користується. Пограти в ці ігри може кожен, навіть в інтернеті:
1- й рівень. Найнижчий. Гра "Mafia" (Мафія). Тут чесні громадяни (населення), яких більшість, намагаються знайти мафіозі, а мафіозі намагаються вночі вбити чесних громадян. В цій грі дуже часто беруть участь жінки, адже головний аргумент гри - хитрість, але це не показник - чоловіків, як завжди, багато. Гра відбувається на території якоїсь однієї конкретно країни. В кожної країни - своя гра.
2-й рівень. Середній. Гра "Monopoly" (Монополія). Гра дуже проста. Вона символізує собою вже щось понаддержавне. Завдяки хитрощам і удачі можна придбати "Синдикат". Синдикат - це шлях до того, щоб стати багатшим за рахунок збідніння іншого. Підловити свою удачу, зробивши банкротом менш хитрого і щасливого. Жінок вже менше, але вони є. Їх просто вже не так цікавить цей рівень гри.
3-й рівень. Високий. Гра "Divide & Conquеr" (Розділяй і володарюй). Це вже не просто хитрість, а дуже складна стратегія. Жінки, як правило, втрачають цікавість до такого рівня чоловічих ігор. На цьому рівні йде вирішення того, хто має зібрати всі фішки в кінці кінців, хоча таке, хочеться вірити, неможливе.
От і вся геополітика. Загальна гра насправді в десятки (якщо не в тисячі) разів складніша. Але сенс саме такий.
Що може робити в такій ситуації Україна, якщо вона в руках гравців, які нею кидають? Перший крок, як на мене - вчитися вибирати того, хто не викине твій трофей у смітник, а принаймні, залишить на стіні. Тоді цей трофей можна буде з часом забрати. Треба вчитися лавірувати, прикидаючись "не козирем". Другий крок (найважливіший) - виховувати своїх гравців, якщо вже нас затягнули в цю гру. Навіть на рівні "Mafia" країна повинна бути самостійною фішкою, інакше на вищий рівень ніколи не перейти.
На даний час, на жаль, наша країна втрачає навіть рівень "козира".
Програшна гра українських чоловіків, яка може вилитися в програшне життя українських жінок і дітей. Гратися треба серйозно, якщо навколо всі граються.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.