Позбав нас, боже, від їх реформ!

Стыдить глупца, шутить над дураком И спорить с женщиной все тоже, Что черпать воду решетом – От сих троих избавь нас боже. М. Ю. Лермонтов

Не обов’язково бути високо посадовцем МВФ, аби не давати грошей тому, хто сидить на пороховій бочці. Такою пороховою бочкою для нашої країни є наміри уряду Януковича-Азарова, який вважає себе урядом професіоналів, проводити реформи.
Перша (судова) реформа цього уряду викликала здивування, друга (адміністративна) – гомінке обговорення, третя (податкова) – майдан. Що далі?
Далі, розумному слід спинитися і знайти відповідь на питання: "Чуму так відбувається? Що і хто у цьому винен"? Може здаватися дивним і навіть притягнутим за вуха, але витоки сьогоднішніх негараздів в Україні знаходяться в історії минулого століття.Саме тоді за безпосередньої участі і під особистим проводом Сталіна утворилася бюрократична система, яка була уособленням суспільних відносин в СРСР. Сутність тої системи полягає у наступному.
Засоби виробництва знаходяться в колективній неподільній власності бюрократичної касти, яку очолює вище партійне (КПРС) і державне керівництво СРСР. Продукт праці усього суспільства привласнюється безпосередньо не суспільством, а бюрократією, яка після наділення трудящих необхідними, за її розумінням, засобами для життя, безконтрольно розпоряджається усім додатковим продуктом суспільства, виходячи з своїх власних забаганок, які від зародження бюрократичної системи всяк час все далі і далі відходять від інтересів суспільства. Зазначені негативні риси системи посилюються приватними егоїстичними інтересами окремих груп і осіб самої бюрократії. Характерними ознаками бюрократичної системи є захист її прихильниками, яких зазвичай називають сталіністами, необхідності зміцнення держави і принципів бюрократичного централізму в управлінні, а також культ "вождя" і посади, сектантство – недовіра до самостійної творчості мас і постійні намагання перетворитися в замкнуту, само поповнювану касту.
Нажаль, перехід від бюрократичної системи до буржуазних відносин зберіг бюрократію, як бюрократію, та ще й надав їй другого обличчя – буржуазії. Таким чином, країною сьогодні керують дволикі Януси – сталіністи-капіталісти. Саме завдяки їх діям і бездіяльності відбуваються головні суспільні події. Не бажають сталіністи-капіталісти розлучитися не з одним із витоків своїх статків (не з буржуазним прибутком, не з доходами чиновника) і уся країна, застрягши в перехідному від бюрократичної до буржуазної системи стані, змушена тупцювати на місті, не просуваючись до капіталізму і не повертаючись  до  бюрократичної системи.
Але ж проміжний стан – саме нестійке, схильне до кризи положення. Рефлексією на відчуття цієї нестійкості є постійні розмови про необхідність проведення в Україні реформ. Одна біда, що ті реформи сьогодні в Україні проводити нікому, крім сталіністів-капіталістів. А оскільки вони – більш сталіністи, а ніж капіталісти, то все, щоб вони не реформували, призводить до посилення бюрократизму, тобто впливу призначених, а не обраних, чиновників на суспільні процеси. А це, в сою чергу, подовжує перебування суспільства в проміжному стані.
Добре відомо, що перебування в промежині нічого гарного не приносить тому, хто там знаходиться. Тому, ті, хто вірує, моліться, щоб бог позбавив нас від їх реформ, а ті що більше розраховують на себе, об'єднуємось і спільно вимагаємо негайно прийняти та ввести в дію демократичну Конституцію України.
Відомо, що демократія – влада народу, отже, демократичною є  та Конституція, в якій що найповніше втілено народовладдя. Як зразок такої Конституції, можливо розглядати проект, який розміщено за адресою: http://blogs.korrespondent.net/users/blog/ansokolov/a39694
Таким чином, щоб досягти щастя маємо все необхідне: знаємо витоки біди та як її позбутися. Отже, позбавимо Україну від них і їх реформ і буде нам щастя.