Погані засоби не ведуть до гарної мети

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО В. Е. ПОРТНІКОВА

Шановний, Віталій Едуардович, з певним здивуванням ознайомився з вашою статтею "Поодиночке не получится" (http://rus.newsru.ua/columnists/24Apr2012/grazhdanin.html). І дивувати ви починаєте вже з другого речення: "Объединенная украинская оппозиция - это, на самом деле, уже задача не политиков, а общества. После того, как "Батькивщина" и "Фронт Змин" достигли соглашения об объединении усилий …". Я б з вами погодився, якщо б мова йшла про об'єднання на принциповій основі, об'єднання навколо програми, яку мають намір здійснити ті, хто об’єднується. Тоді кожен громадянин суспільства мав би все необхідне і достатнє, аби визначити своє ставлення до об'єднання. В протилежному випадку не існує об’єктивної гарантії від голосування "за очередного маленького "гетмана" , который потом будет гримасничать в парламенте и бегать к Левочкину в поисках компромисса". Я вже не кажу про те, що у справжніх політиків завоювання влади = відстороненню від влади політичних опонентів – є засіб отримання можливості виконання своєї програми, а аж не як не мета вмостити себе у владні крісла  з невідомими народу цілями.

Не можу з вами погодитись і в тому, що ви вважаєте "соглашение об объединении усилий … прорывом вперед". Такого роду об'єднання відбувалися і раніше. Я маю на увазі безпринципне об'єднання в блоки і в коаліцію. Дійсним проривом вперед було б принципове об'єднання навколо програми, яку ті, хто об'єднався, публічно зобов’язалися б виконувати.

Згоден з вами у тому, що "те, кто останется в стороне" від принципових об’єднавчих процесів і не запропонує власної програми, спрямованої " на выход из тупика имени Януковича", варті народної зневаги.

З огляду на сказане, " избиратель, приходящий на участок с мыслью проголосовать за кого-то "более честного", "не замаранного", "национально правильного", "еще не участвовавшего" и прочая и прочая и прочая" замість того, щоб проголосувати за партію, чи кандидата, виконання програми яких приведе до покращання життя більшості громадян, "- такой же могильщик этой страны, как и тот, кто отдаст свой голос Партии регионов и ее попутчикам". " Иллюзий тут быть не должно - вина за отсутствие будущего ляжет именно на твои плечи, безответственный гражданин". Окремо слід зауважити, що за такого принципового голосування, питання про депутатів янголів і демонів відпаде само по собі, хоча питання контролю за депутатами з боку народу залишиться. Тому знаходження рішень цього питання (наприклад запровадження відклику депутатів) в програмах кандидатів є однією із у мов голосування за таких кандидатів.

І ще один аспект. Наявність програми, а не збірочки обіцянок, створює умови виходу на вулиці з вимогами виконання положень програм, за які проголосували виборці. А от " выходить на улицы, требовать, чтобы твои избранники не договаривались с проходимцами и преступниками", чомусь, як свідчить досвід, не має місця.

програму і та програма буде такою, що її виконання вестиме до покращання життя більшості громадян, то слід буде розгорнути широку пропагандистську кампанію по роз’ясненню тої програми і створенню необхідних умов агітації голосування за партії і окремих кандидатів об’єднаних тоді вже спільною програмою. Якщо ж такої програми не матимемо, навіть за дві неділі до голосування, то слід розгорнути шалену агітацію за голосування проти всіх з метою мати понад 70 % громадян, які проголосували саме таким чином. Очевидно, що такі наслідки голосування створюють ситуацію сумнівної легітимності переможців виборів і достатніх умов для подальшого позитивного розвитку політичного процесу в Україні.

З повагою, Олександр Миколайович.