вплив реклами на молодь

вплив реклами на молодь

Згідно з Законом України «Про рекламу», реклама – це інформація про особу чи товар,  розповсюджена в будь-який спосіб  та в будь-якій формі і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес  щодо особи чи товару.

Тобто, виходячи з цього визначення , потрібно робити аналіз ситуації яка склалась на ринку реклами в Україні. І посилатись виключно на український моніторинг  щодо впливу реклами на споживача, Без можливості  паралельного аналізу  інших країн. Так як рівень якості реклами за кордоном набагато вищий і не відповідає рівню нашої ментальності та національності.

Взагалі сама реклама зосереджує в собі певну знакову систему  яка, в свою чергу, передбачає якість впливу на споживача. Якщо вже розглядати рекламу  як засіб впливу тоді ми повинні
взяти до уваги не тільки інформацію  яку вона несе,  а й колір  шрифт  звук і спосіб її розповсюдження – це все є невід’ємними чинниками впливу на свідомість та підсвідомість споживача.

Почнемо з кольору. Ще в дослідженнях Макс Люшер звернув увагу на те  що колір формує емоції. Він виходив із того,
що сприймання кольору в людини сформувалося в результаті способу життя й взаємодії з навколишнім середовищем протягом тривалого періоду історичного
розвитку. Ставлення до кольору визначалося характером життєдіяльності багатьох поколінь, що супроводжувалось
певним емоційним станом. Також він відмітив, що колір є могутнім засобом впливу
на підсвідомість, є механізмом, який здатен обійти «захисну систему» свідомості індивіда. І тому є важливим використанням «правильного» кольору  у передвиборчих кампаніях та є могутнім інструментом впливу на цільову аудиторію.

Цікавим фактом є те, що вираження, котрі до нас дійшли з давніх-давен, переносять до нас сформовану асоціативну базу ( "багровіти від гніву", "чорніти від горя", "біліти від страху",
"червоніти від сорому", "жовтіти від зради", "зеленіти
від туги").

Як зазначає  В. Бугрим (викладач кафедриреклами ти зв’язків з громадськістю Інституту журналістики) серед найважливіших
аспектів підготовки реклами називають національно-символічне значення кольорів. Ставлення до кольору в кожній країні своє, існує навіть своя національно-культурна специфіка, яку необхідно враховувати, розробляючи рекламну кампанію в тій або тій країні. В Америці червоний колір асоціюється з любов'ю, жовтий – із процвітанням, зелений – з надією, блакитний– з вірністю, білий – персоніфікує чистоту, спокій, мир, а чорний – символ складності й надзвичайної ситуації. В Австрії найбільш популярним є зелений колір, у Болгарії – темно-зелений і коричневий, у Пакистані – смарагдово-зелений, а в Голландії – жовтогарячий і блакитний. У цілому, чим ближче до Сходу, тим більше значення надається символіці кольору. У Китаї червоний колір означає доброту й відвагу, чорний – чесність, а білий, на відміну від загальноприйнятого європейцями символу чистоти й святості, асоціюється з підлістю й облудністю.

Встановлено, що кожний колір викликає підсвідомі асоціації. Навіть був випадок, у деяких країнах, рекламування тютюнових та алкогольних виробів (для того щоб  зменшити  вплив  на споживача) було зроблено виключно в чорно-білому оформленні.

Шрифт також несе певну інформацію.  Він не має такого
впливу на підсвідомість споживача як колір але впливає на ефективність та частоту перегляду рекламного повідомлення.

Потрібно знати всю специфіку використання шрифту.
Як приклад, Ви знали,  що використання більш ніж 3 видів шрифту вже викликає роздратованість з боку аудиторії; що кожен товар чи послуга вимагає використання певного типу шрифту, для ефективності рекламного повідомлення.

Особливо важливим є те, що при виборі шрифту потрібно звернути увагу на такі умови, як читаємість, доречність, гармонічність, зовнішній вигляд та акцент.

На заході, як приклад, ефективним типом шрифту є Гельветика, яким користуються провідні компанії світу: Coca-Cola, Benetton, Orаnge.

На жаль, в Україні, ще не сформована база такого шрифту.

Також звук рекламного повідомлення є важливою складовою його сприйняття. Але не такою важливою як колір чи шрифт.


Вдало підібрана музика, яка повність відповідає смислу звернення. Гучність цього звуку – чи буде роздратування з боку аудиторії чи навпаки. Та все одно це буде викликати одну і ту саму реакцію – запам’ятовування. І в результаті буде
обрана саме та продукція чи послуга, що викликала найбільше роздратування  - парадокс???


Законодавство України визначає, що   відповідно до статті 8 пункту 6 Закону про рекламу, визначає, що гучність звуку реклами, що транслюється по телебаченню і радіо, не повинна рами, перевищувати гучність звуку поточної прогрими,
передачі. Ці норми не виконуються. Але інститут Медіа права бореться з порушниками.

Також важливим чинником є частота та період виходу реклами. А для того, щоб вплинути на цільову аудиторію вибирають час і не завжди правильний час. Котрий негативно
впливає на молодь та сприйняття ними реальності.

І не реклама відіграє ту пріоритетну роль у сприйнятті, а саме органи держави, які виконують функції захисників.

Чому Антимонопольний комітет не може реалізувати закон? Чому їх не цікавить доля людей на яких вона впливає. Чи це свідчить про їхню обмеженість  чи про їх паралельне ставлення до народу?

Що взагалі можна говорити про владу яка допускає таку неякісну рекламу на
ринок, що спотворює сприйняття молоддю реальності.