Новий закон про торгівлю – єдність та боротьба протилежностей

Новий закон про торгівлю може бути прийнятий вже цієї осені.

Щорічно останньої неділі липня в Україні відзначається День працівників торгівлі. Цього року окрім традиційних побажань щастя, здоров’я та успіхів у бізнесі, Перший заступник Міністру економічного розвитку та торгівлі Вадим Копилов пообіцяі представникам торгівельних асоціацій прийняття довгоочікуваного Закону України „Про внутрішню торгівлю”.

Проект закону про торгівлю обговорюється ще з осіні 2008 року. Тільки протягом першого півріччя 2001 року Мінекономіки розробило та запропонувало декілька нових варіантів. У пресі періодично виникаються коментарії захисників та противніків цього закону, проте, подача проекту до Верховної Ради та його прийняття увесь час відкладались. Тим не менш, як очікується, вже цієї осені закон може бути прийнятий.

То ж радіти чи сумувати працівникам торгівлі за такої перспективи?

Тут думки розділились. Деякі представники торгівельної галузі взагалі переконані, що даний закон не потрібен: мовляв, галузь обійдеться без будь-якого впливу з боку держави, а ринок, у разі перекосів, є спроможним сам себе врегулювати. Вадим Копилов переконаний: в галузі багато проблем, починаючи з величезної долі тіньової торгівлі (40%) та скінчуючи масштабним незаконним встановленням МАФфі на землях комунальної власності, від чого лише столична казна щорічно втрачає до 100 млн. Грн. До того ж в проекті простежується бажання уряду надати більше прав виробнику та постачальнику навідміну від реалізаторів.

Сергій Литвиненко, директор департаменту внутрішньої торгівлі та споживчого ринку Мінекономрозвитку, згоден, що закон не вирішить всіх пробле галузі, проте він буде постійно доповнюватись підзаконними актми. При цьому багато буде залежати від того. Як закон буде виконуватись місцевою владою. „Закон – це інструмент, як скальпель у руках хірурга: або вилікує, або заріже”, - додав Литвиненко.

Одним із тих моментів, що викликають невдоволення учасників ринку, є норма, згідно з якою планується розміщати об’єктиі торгівлі відповідно до мінімальних нормативів забезпеченості населення торгівельною площею, що встановлені Кабміном. Представники торгівлі сприйняли це, як те, що їм диктуватимуть, де та скільки магазинів їм ставити. Проте у Мінекономіки відзначили, що мається на увазі, скоріш, сприяння розвитку бізнесу з боку місцевої влади, у тих районах, де мало торгівельних об’єктів (наприклад, зменшення орендної плати за землю).

Окрім цього новий законопроект має захистити постачальників та несплати за товар. У проекті прописано, що у разі затримки розрахунків постачальник продтоварів має право призупинити поставку товарів до повного розрахунку, без застосування до нього штрафних санкцій з боку рітейлера за порушення умов поставки товарів. З іншого боку, у разі затримки поставки та невиконання оговорених обсягів поставки з вини постачальника рітейлер має право призупинити оплату товарів.

При розірвання договору поставки між підприємством та постачальником, у зв’язку із систематичною заборгованістю підприємства за поставлений та реалізований товар, підлягає розірванню договір про торгівельне співробітництво (у разі його підписання) та сплачені за договором про торгівельне співробітництво кошти повертаються постачальнику у повному обсязі.

Незадоволення рітейлерів є зрозумілим, проте потрібно з чогось починати. За словами Сергія Литвиненка, пункт про терміни розрахунку та відповідні санкції за його недотримання, за 2-3 роки цілком може бути усунений та відмінений, адже він покликаний стимулювати цивілізовані відносини між рітейлером та постачальниками, але ніяк не обмежувати їх комерційні взаємовідносини.

Генеральний директор Українскьої торгівельної асоціації Ігор Кішко відзначив, що, безумовно, останній законопроект – це крок вперед у порівнянні з попередніми, але й він потребує вдосконалення. Відзначу, що до кінця цього тижня учасники ринку все ще мають небагато часу задля подачі своїх вдосконалень та побажань з приводу дороблення цього закону. Мінекономрозвитку наголосило, що воно зацікавлене у тому, щоб максимально врахувати всі побажання. Але, проте, не хотілося б, щоб „це перетворилось у боротьбу і торгівлю в комітетах”, як відзначив Литвиненко.