Скільки ще всього незрозумілого і неясного у релігї. Скльки загадок і секретів. І залишається одне питання - у що вірити? Кому довіряти?
У цій статті я спробую пролити світло на ще один незрозумілий момент релігії.
Зіштовхнувся з таким феноменом релігії як святість. І виникло логічне запитання, хто ж такі святі і
чи треба до них молитися? Для початку
розберемось хто ж такі святі. Ісус
сказав: « Будьте святі, бо я святий». Отже кожна людина має шанс на святість. В Новому Заповіті, святі – це ті
в кому перебуває Святий Бог (з грецького хагос ). Єврейський вислів кадом має
значення незаплямованої чистоти. Святі – це люди в яких постійно перебуває
святість Бога (що і робить їх святими) і Те, що живе в їх приводить в страх і
захват перед Творцем. На думку православ’я святі – це люди які ділами своїми
заслужили особливе місце в раю біля Бога і постійно моляться за тих хто на
землі. І молитва до них це не молитва як до Бога, а як до представників наших
перед Отцем. Мовляв вони ближче до Бога і їхня молитва буде гарантовано почута.
Це як молитва про допомогу в молитві. Але Біблія каже нам, що є лише один посередник
між людьми і Богом – Ісус Христос (1Тим. 2:5), і тим більше навіщо мені
молитися до сумнівного святого, коли я можу напряму звернутися до Бога? Так,
дійсно Об’явлення Івана Богослова 5:8 говорить про те, що святі на Небі все
таки моляться за людей які живуть на землі. Але чи чують святі наші молитви?
Мені здається, що чути і відповідати на молитви це прерогатива Бога. І чому
святі – це лише певна кількість людей яку канонізувала церква? Хіба так може
бути, що будучи у раю душа не свята? Та ні, у раю усі святі, до того ж усі без
винятку. То що тепер робити? Молитись до усіх душ, що знаходяться у раю, чи до
Одного Бога? Здається мені, що до Бога молитись правильніше. Принаймні упасти в
єресь неможливо. Чому єресь? А ви ніколи
не вслухались у молитви до святих? По ідеї ми просимо щоб такий то
такий святий помолився за мене перед Богом. Добре. Візьмемо за приклад молитву до святого Миколая: «Великий угоднику
і святителю Божий, Миколаю, пастирю й учителю всіх, хто зі щирим проханням
вдається за твоєю допомогою! Ти допомагав тим, які до тебе вдавалися, допоможи й мені в усіх труднощах і потребах
життя мого(1). Коли прийде хвилина, де сила моя заслабла, де труднощі,що стають на дорозі життя мого,
завеликі для мене, ти , угоднику Божий, подай
мені помічну твою руку(2) і стань мені на охорону (3), як ставав завжди
тим, хто у труднощах небезпеці пам’ятав
про тебе. Поблагослови мене святительською
твоєю рукою(4) ,настав на стежку добру(5) ,запали в мені віру не похитну(6) і
моли Христа Бога спастись душі моїй. Амінь.»
За
всю молитву св. Миколаю шість разів
приписуються функції Бога, серед яких: здатність допомогти, захистити,
благословити, пдтримати, запалити віру і наставити на правильну дорогу. Чи це не забагато? З яких пір св. Миколай виконуючий обов’язки
Бога? Невже душа у раю не радіє і не прославляє Бога, а опікується людьми? І як
би сильно і голосно православна церква не заявляла б про те, що молитва до
святого це лише прохання про допомогу , факт залишається фактом, святим часто
приписують такі особливості і здатності, які притаманні лише Богу. І на
практиці молитва до святого не логічна. Бо лише Богу відомо, про що ми просимо
і лише він має здатність задовольняти наші молитви.
Чим
більш заглиблювався в цю тему, тим більш сумнівався в святості деяких
канонізованих церквою осіб.
Наприклад. У 1165 році Римо-католицькою церквою до лику святих було причислено
Карла Великого(близько 747р. - 814р.) короля Франків і першого Імператора Заходу. Славний
був чолов’яга. Всього то шість дружин, три наложниці, організація походу проти
слов’ян, початок війни з саксами. Ну чим не святий? Виникає думка а які критерії? Що вже треба
зробити щоб стати «святим»?
Основними критеріями канонізації святих в Російській
Православній церкві вважаються :
·
Праведне життя
·
Беззаперечна
православна віра
·
Народне шанування
·
Чудо творіння
·
Нетління мощі,
якщо такі є
Другий пункт заявляє, що православна церква єдина
істинна, і всі інші шість мільярдів «іновірців» не мають право на вічне життя.
З чим в принципі можна посперечатись .
Третій пункт заперечує слова самого Ісуса про те, що його
гнали і нас гнати будуть (Мт.10:22).
Четвертий і п’ятий пункт
нелогічні, бо Бог сам визначає кому давати дар і чиї мощі мають бути нетлінними.
І це не аргумент чому людина не може бути святою.
Але якщо навіть і
керуватись такими критеріями то як можна пояснити, що у 1981 р. собор РПЦЗ зачислив
до лику святих всіх слуг царської сім’ї
і саму сім’ю Миколи II які були розстріляні у Іпатіївському
домі комуністами? Вибачте, але, вони загинули не через віру , а внаслідок політичних
репресій. Я сумніваюсь,що царська сім’я і прислуга (серед
яких були католики і протестанти) відповідали усім п’ятьом вищезгаданим
критеріям канонізації.
Що ж виходить, я можу
молитись до Миколи II? Молитись до людини яка брала
безпосередню участь у Першій Світовій Війні і Російсько-Японській війні? Але
як? Де логіка? Але повернемось до нашої теми: хто є святі?
Святі це люди в яких
знаходиться Бог , це душі у раю. Святі не потребують наших молитов до їх, це ми
потребуємо їхніх молитов. Біблія ясно говорить нам: « просіть і буде вам
дано,шукайте і знайдете,стукайте і відчинять вам(Мт.7:7) просити, шукати і
стукати треба до Бога. Всі наші молитви мають бути спрямовані лише до Бога. Бо
є лише один посередник між людьми і Богом - Ісус Христос.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.