Стратегія розвитку міста Києва: правовий аналіз

Стратегія розвитку міста Києва: правовий аналіз

Документ???

            Розробники Стратегії пропагують її, як план дій з усунення найважливіших проблем міста. Влада називає її одним із найважливіших документів столиці. Ряд фахівців та експертів, прості кияни говорять про неї, як про красивий агітаційний плакат напередодні виборів місцевої влади.

            Так чим же насправді є Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року?

            Насамперед слід зауважити, що жоден Закон чи підзаконний акт України не передбачають затвердження та взагалі існування стратегії розвитку певного населеного пункту. А це в свою чергу говорить про те, що виконання будь-яких обов'язків, передбачених Стратегією, не забезпечується жодною мірою відповідальності, тобто вони є не обов'язковими до виконання.

            Натомість законодавство України визначає такі документи, як програми розвитку певних регіонів, генеральний план міста і т.д. Вказані документи, на відміну від стратегії, ґрунтуються на законі і є обов'язковими до виконання.

            Навіть, якщо в порядку виключення, припустити, що Стратегія є аналогічною такому документу як План розвитку певного регіону, то в такому випадку в силу ст. 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Стратегія повинна була б узгоджуватися із Генпланом міста Києва, але ми бачимо протилежну ситуацію: Генплан міста Києва на стадії розробки, а Стратегія уже прийнята за основу і визначає Генплан – механізмом реалізації Стратегії. Вважаю, що це прямо суперечить Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки саме стратегія повинна узгоджуватися із положеннями Генплану, а не навпаки.

            У зв'язку з зазначеним Стратегію можна розглядати у наступних значеннях:

            - Як піар-документ передвиборної програми у столиці, який не містить жодних гарантій щодо виконання передбачених зобов'язань, але багато чого обіцяє. Тобто, іншими словами: Гарно і ні до чого не зобов'язує. А в 2025 році вже ніхто і не згадає, що там обіцяли 15 років назад.

            - Як легітимний документ, який передбачає певні права, обов'язки та відповідальність, гарантує прогнозовані наслідки та результати. Але таким документом Стратегія зможе стати лише тоді, коли Київрада її затвердить саме як правовий документ і надасть їй статусу обов'язкового до виконання документу.

                                               Відповідальність???

            Ні для кого не секрет, що найкращим способом забезпечення реалізації будь-якого документу, який встановлює правила обов'язкової поведінки, є встановлення певної міри юридичної відповідальності за невиконання або неналежне виконання положень документу. І бажано, щоб така міра відповідальності покладалася одразу на конкретних осіб, які є відповідальними за виконання документу.

            Вважаю, що Стратегія не є виключенням і за її належне виконання повинна бути передбачена жорстка міра юридичної відповідальності. Причому відповідальність повинна бути покладена не на структурні підрозділи органів місцевого самоврядування відповідальні за реалізацію Стратегії, а саме на осіб, які їх очолюють.

            Враховуючи те, що Стратегія є плановим документом, в ній мабуть не варто говорити про відповідальність за її виконання, але в рішенні КМР про затвердження Стратегії обов'язково повинно бути передбачені умови щодо відповідальності осіб, які будуть безпосередньо реалізовувати Стратегію. В іншому випадку говорити про ефективне виконання Стратегії швидше за все недоречно та самонадіяно. 

Контроль???

            Влада пропагує Стратегію, як документ, який в першу чергу покращить життя саме киян. А враховуючи те, що органи місцевого самоврядування є лише формою здійснення громадою своїх прав на управління містом, то логічно було б передбачити в рішення КМР про затвердження Стратегії певних форм контролю громади за процесом реалізації Стратегії. В іншому випадку безконтрольний процес може призвести до певних зловживань з боку реалізаторів Стратегії по відношенню до киян, або навіть до недосягнення результатів та цілей визначених Стратегією. 

Зміни???

            На превеликий жаль в нашій державі майже немає жодного важливого документа, в який би рано чи пізно не вносилися певні зміни. За звичай такі зміни є виправдані і обґрунтовані, але досить часто ряд змін продиктовані певними приватними чи бізнесовими інтересами. До слова варто зауважити, що в Генплан міста Києва за останніх чотири-пять років було внесено більше тисячі змін, вагома більшість з яких не відповідали ні інтересам територіальної громади, ні положенням Генплану, як основного містобудівного документа.

            Припускаю, що Стратегія не є виключенням, і вже завтра у певних приватних інтересів може з'явитися спокуса внести зміни до Стратегії, які можуть не відповідати її цілям та завданням.

            А тому, щоб закріпити певні механізми боротьби з несанкціонованими внесеннями змін до Стратегії, вважаю, що в рішенні КМР повинно бути передбачене положення про неможливість внесення змін до Стратегії або чіткий механізм внесення змін до Стратегії, але лише за умови обов'язкового погодження проекту таких змін з територіальною громадою міста Киян. 

Суперечності???

            Стратегією міста Києва передбачено збереження меж міста Києва в нині діючих розмірах (84 тис. га) та розвиток міста "вглиб, вгору, щільніше" (стр. 39), збільшення площі доріг у три рази, а кількості житла у півтори рази (стр. 19, 24).

            У той же час Стратегія передбачає збереження та збільшення зелених зон і збереження історико-культурної спадщини (стр. 34, 39).

            Вважаю, що вказані положення Стратегії є взаємно суперечними або такими, що не можуть бути реалізовані на практиці, оскільки, наприклад, не зрозуміло за рахунок чого збільшиться площа доріг: за рахунок зелених зон? (але ж Стратегія їх також планує збільшувати), за рахунок  житлових будинків? (згідно Стратегії збільшується кількість житлових метрів) чи може заасфальтуємо Дніпро? 

Передвиборна програма???

            Складається враження, що прийняття Стратегії за основу – це політичний крок. Під час неодноразових громадських обговорень Стратегії можна було чути заклики про те, що Стратегія є нічим іншим як передвиборною програмою, красивим агіт-плакатом.

            Змушений визнати, що на користь вказаних думок говорять наступні факти:

-         дуже швидка розробка і прийняття Стратегії за основу;

-         майже всі початкові строки реалізації Стратегії починаються з 2012 року – рік проведення виборів у Києві;

-         документ не передбачає жодної відповідальності за його не виконання;

-         значну кількість фінансових ресурсів для реалізації Стратегії беруть на себе абстрактні приватні інвестори. 

            Залишається сподіватися, що ми і Київ доживемо до 2025 року і тоді зможемо відповісти на всі запитання, на які наразі немає відповідей.