В його жилах не тече блакитна кров, але він – Король України

27 вересня 2011, 19:11
Власник сторінки
0
863

Нещодавно познайомилася із диво-чоловіком – справжнісіньким королем України, дива та й годі:)

Дозвольте представити, Орест І Карелін Романишин Федорович художник-оформлювач, автор і виробник прапорів і військових штандартів для Збройних сил України, вивчив своє генеалогічне дерево і довів, що є графом.

     Карелін має офіційні титули: король України-Русь, митрополит Карпатський Роман, магістр лицарських орденів Святого Архангела Михаїла і Святого Георгія Побідоносця. Наприклад, він удостоїв честі називатися   великим князем екс-президента України Леоніда Кучму, гетьманом – Віктора Ющенка, а колишнього міністра оборони України Олександра Кузьмука - графом.

Король України-Руси Орест І є нащадок древнього роду графа Кареліна. Він добре освічений, знає шість іноземних мов, закінчив відділення станкового живопису Московського художнього інституту, загально технічний факультет Тернопільського педінституту,  будівельний технікум. Навчався на атеїстичному відділенні так званого університету марксизму-ленінізму, щоб мати можливість вивчити Біблію, вивчав Тору, дістався до Тибету, вивчав філософію і бойові мистецтва. Король одружений. Його дружиною стала графиня Наталя Пузиркова, у них є троє дітей: дві дочки Анастасія та Оксана і син Юрій, який отримав титул від батька коли йому виповнилося 21.

Першим Королем України було проголошено князя Данила Галицького в 1253 році, але через деякий час династія перервалася, оскільки на протязі декількох поколінь стали народжуватися дівчата, тоді як королем міг бути тільки чоловік.

 

     Українська монархія не вписувалася ні в польські, ні в російські плани. Лише в 1918 році з ініціативи гетьмана Скоропадського, був коронований князь Олександр Долгорукий. Він царював п’ять днів, а на шостий його розстріляли більшовики. Королем став син Олександра Микола, який переховувався в Румунії, звідки доля занесла його до Африки, потім до Іспанії, де в 1948 році він помер, залишивши спадкоємця Олексія, який прийняв титул українського короля під іменем Омелько ІІ. Який за рік до смерті, 12 грудня 1994 року, призначив регентом близьку йому людину Ореста Кареліна-Романишина.

     За династичним законами, якщо протягом двох років ніхто не заявить права на престол, його займає регент. У 1998 році  Орест І проголосив себе королем, а 15 березня 2004 року було проведено покладання посвяченої Корони Королівства України-Русь на  Кареліна.

     Після відходу з життя короля Олексія Омелька ІІ Карелін підписав з королем Польщі вічний мир. А ось на пропозицію підписати в Санкт-Петербурзі документ про підпорядкованість Російській  Імперії королівства Україна-Русь відповів категоричною відмовою.

На запитання: «Як до Вас звертатися?» - Ваша величність?

Король відповів:

- Я - священик. Називайте мене батько Орест.

   Королівство Ореста І має всі необхідні атрибути: прапор, герб, скіпетр, королівські нагороди, дипломи,  є своя адміністрація, Генеральна Канцелярія  випускає монети Королівства України-Русь, виготовляє ордена і медалі для нагородження достойних. Проводить зустрічі і церемонії пожалування титулів, видає журнал «Висока Королівська Рада», керує діяльністю Королівської Академії Наук,  Благодійного Фонду і Королівської Страхової Компанії. Розробляється і здійснюється на практиці ряд проектів Здоров’я Нації і програми культурного єднання народів.

Для більшості із нас слово король асоціюється з великим замком, дорогими автівками, хорошими прибутками, повагою та шаною серед оточення, але на жаль не в Україні. Пан Орест живе звичним життям, має недобудований будиночок в Запоріжжі, багато подорожує, займається улюбленою справою. Сьогодні він не пов’язаний з політикою України – політикам монархія не потрібна, більше того влада ніяк його не підтримує, не враховуючи  500 гривень пенсії.

В майбутньому  Король України-Руси Орест І дуже хотів би жити у Львові,  і створити музей прапору, який після його смерті перейде в руки держави, та на жаль це тільки мрія, оскільки влада не виявляє підтримки і зацікавленості в цьому.

 В жилах сучасної української «шляхти» не тече блакитна кров, як і в жилах самого короля. Та й для Ореста І це не самоціль. Якби не його життєвий оптимізм, не авантюрно-запальна вдача, навряд чи він сьогодні возив би по Україні власні монети, печатку, історичні цінності, зрештою, навряд чи він називався б Королем України-Руси  Орестор  І.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.