ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЛЮДЯМ ВСІХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ , ЗАГИБЛИХ ВІД РУК НАЦИСТІВ І ЧЕКІСТІВ !
Я неодноразово перечитав книгу Анатолія Кузнєцова «Бабій Яр» (придбав у 1967 р. в Москві), яку даю читати друзям і знайомим, і кожного разу ті страшні події сприймаю дещо по іншому, збагатившись знаннями про звірства гестаповців і чекістів, згадуючи розстріл сімей євреїв восени 1941р. і комуністів навесні 1942 р. в селищі Макошино, на Чернігівщині, що закарбувалося в моїй дитячій пам’яті. Причетний до цих подій начальник поліції Куликовський, який перед війною займав посаду начальника місцевої залізничної станції, звісно - комуніст, можливо, єврей(по слухам), відступив разом з німцями. Розповідають, ніби хтось з односельчан, після Перемоги, зустрічав Куликовського в американській зоні Німеччини. Вірогідно (факти не спростовують) - до війни був німецьким агентом .
Та коли прочитав «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина, очевидця самої утроби комуністичного молоху, усвідомив, що на теренах радянської імперії було безліч ПОДІБНИХ ЯРІВ. А скільки меморіалів ?... А чому не наказані організатори і виконавці, адже судять престарілого Дем’янюка на основі сумнівних документів ? Та не знаходжу чесних відповідей на ці питання...
Я негативно сприйняв перенесення установленого дня скорботи по загиблим у Бабиному Яру на догоду забаганкам недолугих функціонерів. Та коли побачив, що ще не засохлі квіти, які прості люди в скорботні дні залишили жертвам нацизму, прибрані (викинуті на смітник?) услужливими чиновниками, щоб не оскверняли плебейським запахом коштовні букети можновладців, які вони, як завжди, окремо від народу, поклали 3-го жовтня до підніжжя Меморіалльного пам'ятника, то зрозумів, наскільки услужливі провладні плазуни ще й сьогодні зневажають і мертвих, і живих...
Закінчую цитатою із книги А. В. Кузнєцова: « Я еще раз подчеркиваю, что рассказал не о чем то исключительном, а об обыкновенном, бывшем СИСТЕМОЙ, происходившем исторически вчера, когда дюди были такими же, как и сегодня».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.