Євроінтеграція

В чому кайф?

Чому українці хочуть в ЄС? Є три варіанти відповіді:

1)Українці хочуть бути такими ж заможними як Європейці.

2)Українці хочуть жити за тими ж принципами і законами що і Європейці.

3)Українці хочуть використати членство у ЄС для швидкої модернізації та зміцнення Української держави.

З цим зрозуміло. Проте питання можна поставити інакше: Чи можливо досягти наведених цілей без євроінтеграції?

1)Вступ до ЄС дійсно в деякій мірі може посприяти збагаченню українців. Бізнес отримає спрощені умови для торгівлі, громадянин для праці в ЄС. Держава може отримати кошти за европейськими програмами розвитку.

Проте не все так добре, ринок ЄС великий але дуже повільно зростає, сильна конкуренція, важко втиснутися, покупець орієнтований на високоякісний та високотехнологічний товар. Однозначно на цей ринок треба вийти та зайняти добру частку, але одна справа хотіти інша зробити, на сьогодні тільки невелика кількість підприємств України зможе ефективно працювати у ЄС. Тож на сьогодні для нас є перспективнішими ринки Азії та Африки які мають швидкий зріст, та де ми можемо багато чого запропонувати. 

Праця громадян в ЄС теж не може бути благом для країни, бо це означає відток працівників причому найбільш активних і розумних, що є загрозою національній безпеці.

Що ж до виділення коштів державі, то і тут не все так просто. У Европи є свої інтереси, є свої групи впливу, та свої багатії, наврядчи вони думають про нас з вами. Впевнений, що вони непроти збільшити свій вплив і статки за допомогою України, що може вилитися в доведення до банкрутства українських підприємств та у перехід деяких галузей під контроль европейців. При сьогоднішній беззубості україни так і буде.

2)Європейські норми та закони в більшості дійсно одні з кращих в світі. Але що заважає Україні вже сьогодні без вступу прийняти ті європейські норми які посприяють економічному зростанню? Політикам така ситуація вигідна, замість того щоб вже зараз приймати необхідні закони,вони створили враження що для цього подрібна тільки інтеграція в ЄС, яка буде невідомо коли. Тож замість того щоб вимагати від політиків приймати дієві еврозакони вже сьогодні, українці вимагають евроінтеграції у примарному майбутньому.

3)Членство в ЄС може посприяти зміцненню України і національної свідомості. Оскільки в першому випадку ми будемо опиратися на підтримку великого блоку впливових країн, співпрацювати з провідними економічними і науковими центрами, а національний підйом  можливий у разі виходу України на провідне місце в ЄС.

Але треба памятати, що ЄС це наднаціональне! утворення і що суверенітет членів ЄС має тенденцію до обмеження. Враховуючи що Україна не має ніякого впливу у світовій політиці, можна передбачити що і у ЄС Україна не матиме жодної влади, тож рішення які не потребують ратифікації парламентів, скоріш за все будуть прийматися без врахування наших інтересів.

Тож який висновок? Якщо обирати між інтеграцією в ЄС і інтеграцією під Росію, то звичайно краще інтеграція в ЄС це очевидно. Але якщо не обмежувати себе цими рамками, то на сьогодні найправильнішим буде не ставити вступ до ЄС як мету. Натомість Україні треба добиватися створення зони вільної торгівлі з ЄС, семитричного безвізового режиму та захищати своїх громадян за кордоном. Нам треба підняти економіку, створити робочі місця, припинити вітік робітників та вчених, навчитися захищати власні інтереси. І тільки після змін та модернізації десь в році 2017-2022 провести референдум з питання евроінтеграції. Тоді будуть інші умови і ми будемо в значно кращій позиції, а до того ми не будемо витрачати час на биття головою по зачинених дверях.