Розмова з "політичним терористом"

Розмова з особою яку звинувачують в підготовці теракту

- Ігорю, перш ніж поставлю кілька запитань, зізнайся: як самопочуття?

- Значно краще ніж в часі затримання. Але серце турбує. Ковтаю карвалдин.

- Здоров'я тобі. Ти розумієш що поширення навіть в мережі Інтернет цього інтерв'ю може стати причиною багатьох неприємностей в першу чергу для тебе та співкамерників? Ти готовий до тиску який створюють нині слідчі СБУ додати й “прес” адміністрації Київського слідчого ізолятора?

- Після того що відбулось 24-го серпня та пред'явлених згодом мені звинувачень я вже нічому не дивуюсь. Психологічно готовий до будь-якого повороту подій і розумію що моя розмова з тобою може мати більш ніж вкрай неприємні для мене наслідки. Попри те, вважаю доцільнішим не мовчати.

- А тепер про справу. Що відбулось насправді 24-го серпня, і чи відповідає дійсності повідомлення прес-центру СБУ про спробу вчинити терориститчний акт на День Незалежності в громадському місці?

- Звичайно ні. Зараз в матеріалах кримінальної справи йдеться виключно про наший намір підірвати пам'ятник Леніну в м.Бориспіль, що на Київщині. Ні про який теракт в громадському місці на День Незалежності не згадується. Більше того, вибухотехнічна експертиза встановила, що заздалегіть підкинутий, а потім “вилучений” і продемонстрований телеглядачам всієї України вибуховий пристрій ніяких цвяхів в собі не містив, а радіус його враження сягав п'ятнадцять метрів. Окрім того, навіть на підкинутих до наших помешкань і потім “виявлених та долучених до матеріалів кримінальної справи речових доказах”, (тротиловій шашці, пістолеті, набоях) наших відбитків та слідів ДНК експертизою не зафіксовано.

- Як гадаєш, які причини порушення проти тебе й хлопців з “Патріоту України” кримінальної справи?

- Людина не має змоги заглянути в душу іншій, тим паче тим, хто свідомо лицемірить, тож висновки можу робити лише на підставі розмов зі слідчими та дізнавачами. Вони зухвалі й впевнені у безкарності, і ця обставина стає причиною ганебного свавілля. Щодо твого питання про причини порушення кримінальної справи й арешту. Ми, як депутати Васильківської міської ради, борючись з поширенням наркотиків в нашому місті, чорним рієлтовством, незаконним гральним бізнесом, земельними аферами, демонстрували українській громадскості як можуть, а головне повинні працювати в органах місцевого самоврядування депутати-націоналісти. Наша принциповість багатьох позбавляла нагоди збагачуватись кримінальним шляхом. Окрім того, ми протистояли антинародній системі, а вона, в своєму прагненні зберегти існуючий нині стан речей не зупиниться ні перед яким злочином.

- Кілька слів про методи збору працівниками СБУ “доказової бази”. Вони сильно різняться від тих, якими нині послуговуються їхні колеги з МВС?

- В часі ознайомлення з матеріалами кримінальної справи я не знайшов жодного вагомого аргументу який-би підтверджував висунуті обвинувачення. До аналогічних висновків дійшли й мої захисники. Працівники СБУ навіть не приховували що змушували моїх знайомих підписувати складені ними ж свідчення які нічого спільного з дійсністю не мають. Ці методи є злочинними, і вони нічим не різняться від практикованих нині працівниками МВС. Тому й критикуються заслужено журналістами і громадскістю. Перечитав нещодавно “Сад Гетсиманський” Івана Багряного й порівняв поневіряння дійових осіб з нерадісним сьогоденням. Позитивних зрушень в справі ставлення до людей я так і не знайшов. В СБУ на допитах пальці мені звичайно не ламали і пістолетом перед обличчям не вимахували, проте показово-зверхня форма спілкування аналогічна змальованій Багряним. Враження, неначе я опинився в 1937-му році. Доречі, факт мого знайомства з тобою для них є обтяжуючою обставиною.

- На якій стадії справа нині? Чому термін досудового розслідування вам продовжили ще на два місяці?

- Станом справ на даний час, ми ознайомлюємось з матеріалами кримінальної справи. Користуючись нагодою, хочу запевнити громадскість в тім, що ми не вдавались до боротьби з несправедливістю методами які нині нам інкримінують. До матеріалів кримінальної справи долучені роздруківки й записи моїх телефонних розмов. З них я довідався, що мій телефон перебував на прослуховуванні СБУ з часів зриву фестивалю “Традиції духу - Русь”, який мав відбутись неподалік Василькова влітку минулого року. Замовником зриву був депутат ВР Вадим Колісниченко. Звинуваченням мені слугують окремі, вирвані з контексту фрази, де я іноді емоційно висловлююсь про нинішніх можновладців та систему репрезентантами якої вони є. Доречі, я не впевнений що телефон яким спілкуюсь з тобою, а тим паче твій, не прослуховується, тож дозволь згадки про деякі речі залишити до судового розгляду. Не хочу дарувати безпринципним й аморальним недоброзичливцям зайвих супроти себе й товаришів “аргументів”.

- Тебе більш ніж два місяці тримали в слідчому ізоляторі СБУ. Чому нарешті перевели до ізолятора лихої слави, творцем якого був дід Лук'ян?

- Я переконаний що утримючи мене в слідчому ізоляторі СБУ, слідчі та дізнавачі мали на меті схилити або навіть змусити мене до співпраці. Зрозумівши що я ніколи не погоджусь оббрехати обвинувачених спільно зі мною керівників київського відділення “Патріоту України” Сергія Бевза й Володимира Шпару, облишили марну справ, й “перекинули” до цієї геть не затишної і вкрай неприємної місцини.

- А вона дійсно така негостинна?

- Ну що за питання? Уяви собі, що в камеру в якій лише чотири ліжка запихають п'ятого. Як хочете, панове арештанти, так і вживайтесь.

- Кілька слів товаришам й громадскості.

- Борітеся, поборете. Нам Бог помагає. Я оптиміст, тож сподіваюсь лише на перемогу. Я ніколи не мав жодного сумніву щодо неї. А думки, як правило, мають властивість матеріалізовуватись. Тим паче, що вірять в неї і прагнуть її тріумфу вольові й принципові люди.

- Дякую за відповіді. Тримайся! Ми приречені на перемогу!

- Слава Україні!

                                                                                                                                Розмовляв Олесь Вахній