частина 1. (ex.ua, біометричні паспорти, штучна зернова криза)
Останні 3 дні
українське суспільство сколихнула хвиля новин, які пов’язані із закриттям сайту
ex.ua. Хакери і юзери, наче бджоли,
у яких зруйнували вулик, «накинулися» з блок атакою на офіційні сайти основних
адміністративних установ країни та сайту Партії Регіонів. Одні засуджують ці
дії, а інші злісно тішаться.
Особисто мене
закриття сайту обурило, а дії міліції вважаю незаконними, по відношенню до
адміністрації сайту і громадян України.
По-перше, притягнути
до відповідальності керівництво ex.ua можна
тільки за ту інформацію, яка порушує авторське право та була завантажена за
їхнім розпорядженням. Доказати цього міліція ніколи не зможе. А притягувати до
відповідальності працівників сайту за те, що хтось із користувачів порушив
чиїсь авторські права … Абсурд. На якій підставі?
Пробачте, Ви правила
сайту для користувачів читали? Там чітко роз’яснено, що є таке поняття, як
«авторське право» і вся завантажувальна інформація не повинна порушувати дане
право. На сайті розмістити дані мав можливість тільки зареєстрований
користувач. Тобто, тільки той, хто заповнив форму для реєстрації і поставив
галочку у квадратику напроти речення, з приблизно наступним текстом: «З правилами
ознайомлений (а) і погоджуюся.»
Таким чином,
адміністрація сайту ex.ua зняла з
себе відповідальність за порушення авторського права користувачами.
По-друге,
правоохоронні органи не мають права звинувачувати адміністрацію сайту у тім, що
вони не контролювали або погано контролювали інформацію, яку зберігали
користувачі. Тому що, якщо розібрати питання «контролю інформації», з токи зору
прав користувачів, то адміністрація сайту не має права перевіряти інформацію.
Еx.ua –
це сервер зберігання інформації. Тобто, основну послугу, яку надавав сайт для
інтернет користувачів – це зберігання їхньої інформації. Таку послугу надає
багато сайтів і деякі поштовики, встановлюючи на своїх серверах он-лайн-диски.
Хіба є або може бути законною перевірка адміністрацією поштовика інформації,
яку користувач зберігає і використовує на своєму он-лайн-диску? Звичайно, що
НІ! Це контроль вашої електронної поштової скриньки і, відповідно, порушення
права конфіденційності.
Сайт ex.ua відрізняється від он-лайн-диска
поштовика тільки можливістю розміщення більшого об’єму інформації і зручністю.
(Наприклад, не потрібно давати друзям пароль від електронної поштової скриньки,
щоб вони подивилися і скачали інформацію, яка їм цікава, потрібна).
Отже, СТОП! Це дуже
серйозне питання! Прикриваючись маскою «авторське право» нам хочуть
запропонувати контроль над тим, яку ми інформацію збираємо, зберігаємо і
використовуємо, а також перевірки поштових серверів?
По-третє, вилучення
інформації із серверів сайту є незаконним по відношенню до громадян України. На
ex.ua
громадяни розміщували і свою приватну інформацію. Наприклад, відео і фотографії
із відпочинку.
Тож, хто дасть
відповідь на питання: правоохоронці мали ордери на вилучення особистої
інформації користувачів? А чому користувачів не було ознайомлено із даними
ордерами? На якій підставі користувачів ex.ua
обмежено у праві використання власної інформації?
Щоб притягнути до
відповідальності, за порушення авторських прав, користувачів, то потрібно
доказати, що вони не придбали легально дану інформацію і на сайт розмістили не
з ціллю зберігання і зручного особистого використання, а саме з ціллю
піратства.
У контексті
абсурдності цієї ситуації, багато громадян задає собі питання: «Хто за цим
стоїть?». А я вважаю, що більш коректніші будуть питання: Що хочуть приховати
від суспільства? Від чого відвертають увагу?
Вирішила пошукати
відповіді на іще працюючому сайті Верховної Ради України і … будь ласка … На
пленарному засіданні ВР з 7 по 10 лютого буде повторно розглядатися зловіщий
законопроект № 8507 «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують
громадянство України».[1]
І знову біометричні
паспорти. Але, на цей раз, ознайомитися із «виправленим» законопроектом
громадськість не має можливість. Мабуть, тогорічна хвиля протесту, 20-тисячні
мітинги прочан проти біометричних паспортів комусь дуже не до смаку були, що
нова редакція законопроекту відсутня на офіційних сайтах державних органів
влади.
З урахуванням
звинувачень, які останнім часом лунали у бік Міністерства юстиції щодо гальмування
процесів введення безвізового режиму, абсолютно прогнозованою є поява даного
законопроекту на розгляді пленарного засідання ВР.
Але, невже хтось іще
вірить, що нам нададуть безвізовий режим?
Окрім «біометричного
лиха» увагу з осені привертає питання зернової політики в Україні. На мою
думку, від нас хочуть приховати формування штучної зернової кризи, яка назріє,
якщо не цієї весни, то наступної зими точно. Це є очевидним, якщо
проаналізувати результати зібраного урожаю й осінніх посівів 2011 р., погодних
умов, експортної політики та політики формування державного резерву зерна.
За офіційними даними
у 2011 р. зернових та зернобобових всього зібрано 50,5 млн. т.[2]
(дані Міністерства аграрної політики і продовольства) – 56,6 млн. т.[3]
(дані державної служби статистики України). У т.ч. було зібрано 13,5 млн. т.
продовольчої пшениці.
На внутрішньому
ринку, протягом року, споживається 27 млн. т. зернових, них, 6-7 млн. т.
продовольчої пшениці. При цьому, на поточний маркетинговий рік запланований
обсяг експорту зернових у розмірі 26 – 26,7 млн. т. і станом на 1 лютого
експортовано 11,44 млн. т.[4]
За даних обставин
громадянам України залишається тільки сподіватися, що показники державної
служби статистики України щодо обсягів зібраних зернових та зернобобових є більш
точними і цієї весни Україну омине зернова криза.
Однак, те, що
наступного року може виникнути криза на зерновому ринку, якщо не сформувати
запас із цього врожаю, визнав 4 січня і сам прем’єр Микола Азаров: «Якщо ми відповідальні перед
країною люди, ми повинні думати про те, а який у нас буде врожай озимих, адже
вони формують основну частку врожаю продовольчої пшениці. Тобто перед нами
зараз стоїть дилема: нам і гроші потрібні - валюта, але з іншого боку - ми не
повинні залишити нашу країну без вітчизняного зерна»[5].
Суть проблеми полягає
у тому, що погодні умови призвели до втрат 30 %[6]
озимих, а то й всіх 40 %[7]
за висновком експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». При
цьому обсяги посівних площ не збільшилися, а навпаки, у деяких регіонах
скоротилися із-за погодних умов, що призвели до неможливості проведення
посівних робіт.
Однак, точку зору
прем’єра М. Азарова не розділяє Кабмін. Вже наступного дня (5 січня 2012 р.) на
інтернет-ресурсі «УРА-Информ» з’явилася стаття, де за даними Міністерства
аграрної політики і продовольства повідомляється: «Очікується, що пропозиція
зерна на внутрішньому ринку перевищить 62 млн. т.».[8]
Отже, увагу
української громадськості відвертають від таких важливих питань, як
«біометричне лихо» та «формування зернової кризи 2012 р.».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.