«Метелик змахнув крильцями і …»

частина 1. (ex.ua, біометричні паспорти, штучна зернова криза)

Останні 3 дні українське суспільство сколихнула хвиля новин, які пов’язані із закриттям сайту ex.ua. Хакери і юзери, наче бджоли, у яких зруйнували вулик, «накинулися» з блок атакою на офіційні сайти основних адміністративних установ країни та сайту Партії Регіонів. Одні засуджують ці дії, а інші злісно тішаться.

Особисто мене закриття сайту обурило, а дії міліції вважаю незаконними, по відношенню до адміністрації сайту і громадян України.

По-перше, притягнути до відповідальності керівництво ex.ua можна тільки за ту інформацію, яка порушує авторське право та була завантажена за їхнім розпорядженням. Доказати цього міліція ніколи не зможе. А притягувати до відповідальності працівників сайту за те, що хтось із користувачів порушив чиїсь авторські права … Абсурд. На якій підставі?

Пробачте, Ви правила сайту для користувачів читали? Там чітко роз’яснено, що є таке поняття, як «авторське право» і вся завантажувальна інформація не повинна порушувати дане право. На сайті розмістити дані мав можливість тільки зареєстрований користувач. Тобто, тільки той, хто заповнив форму для реєстрації і поставив галочку у квадратику напроти речення, з приблизно наступним текстом: «З правилами ознайомлений (а) і погоджуюся.»

Таким чином, адміністрація сайту ex.ua зняла з себе відповідальність за порушення авторського права користувачами.

По-друге, правоохоронні органи не мають права звинувачувати адміністрацію сайту у тім, що вони не контролювали або погано контролювали інформацію, яку зберігали користувачі. Тому що, якщо розібрати питання «контролю інформації», з токи зору прав користувачів, то адміністрація сайту не має права перевіряти інформацію.

Еx.ua – це сервер зберігання інформації. Тобто, основну послугу, яку надавав сайт для інтернет користувачів – це зберігання їхньої інформації. Таку послугу надає багато сайтів і деякі поштовики, встановлюючи на своїх серверах он-лайн-диски. Хіба є або може бути законною перевірка адміністрацією поштовика інформації, яку користувач зберігає і використовує на своєму он-лайн-диску? Звичайно, що НІ! Це контроль вашої електронної поштової скриньки і, відповідно, порушення права конфіденційності.

Сайт ex.ua відрізняється від он-лайн-диска поштовика тільки можливістю розміщення більшого об’єму інформації і зручністю. (Наприклад, не потрібно давати друзям пароль від електронної поштової скриньки, щоб вони подивилися і скачали інформацію, яка їм цікава, потрібна).

Отже, СТОП! Це дуже серйозне питання! Прикриваючись маскою «авторське право» нам хочуть запропонувати контроль над тим, яку ми інформацію збираємо, зберігаємо і використовуємо, а також перевірки поштових серверів?

По-третє, вилучення інформації із серверів сайту є незаконним по відношенню до громадян України. На ex.ua громадяни розміщували і свою приватну інформацію. Наприклад, відео і фотографії із відпочинку.

Тож, хто дасть відповідь на питання: правоохоронці мали ордери на вилучення особистої інформації користувачів? А чому користувачів не було ознайомлено із даними ордерами? На якій підставі користувачів ex.ua обмежено у праві використання власної інформації?

Щоб притягнути до відповідальності, за порушення авторських прав, користувачів, то потрібно доказати, що вони не придбали легально дану інформацію і на сайт розмістили не з ціллю зберігання і зручного особистого використання, а саме з ціллю піратства.

У контексті абсурдності цієї ситуації, багато громадян задає собі питання: «Хто за цим стоїть?». А я вважаю, що більш коректніші будуть питання: Що хочуть приховати від суспільства? Від чого відвертають увагу?

Вирішила пошукати відповіді на іще працюючому сайті Верховної Ради України і … будь ласка … На пленарному засіданні ВР з 7 по 10 лютого буде повторно розглядатися зловіщий законопроект № 8507 «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України».[1]

І знову біометричні паспорти. Але, на цей раз, ознайомитися із «виправленим» законопроектом громадськість не має можливість. Мабуть, тогорічна хвиля протесту, 20-тисячні мітинги прочан проти біометричних паспортів комусь дуже не до смаку були, що нова редакція законопроекту відсутня на офіційних сайтах державних органів влади.

З урахуванням звинувачень, які останнім часом лунали у бік Міністерства юстиції щодо гальмування процесів введення безвізового режиму, абсолютно прогнозованою є поява даного законопроекту на розгляді пленарного засідання ВР.

Але, невже хтось іще вірить, що нам нададуть безвізовий режим?

Окрім «біометричного лиха» увагу з осені привертає питання зернової політики в Україні. На мою думку, від нас хочуть приховати формування штучної зернової кризи, яка назріє, якщо не цієї весни, то наступної зими точно. Це є очевидним, якщо проаналізувати результати зібраного урожаю й осінніх посівів 2011 р., погодних умов, експортної політики та політики формування державного резерву зерна.

За офіційними даними у 2011 р. зернових та зернобобових всього зібрано 50,5 млн. т.[2] (дані Міністерства аграрної політики і продовольства) – 56,6 млн. т.[3] (дані державної служби статистики України). У т.ч. було зібрано 13,5 млн. т. продовольчої пшениці.

На внутрішньому ринку, протягом року, споживається 27 млн. т. зернових, них, 6-7 млн. т. продовольчої пшениці. При цьому, на поточний маркетинговий рік запланований обсяг експорту зернових у розмірі 26 – 26,7 млн. т. і станом на 1 лютого експортовано 11,44 млн. т.[4]

За даних обставин громадянам України залишається тільки сподіватися, що показники державної служби статистики України щодо обсягів зібраних зернових та зернобобових є більш точними і цієї весни Україну омине зернова криза.

Однак, те, що наступного року може виникнути криза на зерновому ринку, якщо не сформувати запас із цього врожаю, визнав 4 січня і сам прем’єр Микола Азаров: «Якщо ми відповідальні перед країною люди, ми повинні думати про те, а який у нас буде врожай озимих, адже вони формують основну частку врожаю продовольчої пшениці. Тобто перед нами зараз стоїть дилема: нам і гроші потрібні - валюта, але з іншого боку - ми не повинні залишити нашу країну без вітчизняного зерна»[5].

Суть проблеми полягає у тому, що погодні умови призвели до втрат 30 %[6] озимих, а то й всіх 40 %[7] за висновком експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». При цьому обсяги посівних площ не збільшилися, а навпаки, у деяких регіонах скоротилися із-за погодних умов, що призвели до неможливості проведення посівних робіт.

Однак, точку зору прем’єра М. Азарова не розділяє Кабмін. Вже наступного дня (5 січня 2012 р.) на інтернет-ресурсі «УРА-Информ» з’явилася стаття, де за даними Міністерства аграрної політики і продовольства повідомляється: «Очікується, що пропозиція зерна на внутрішньому ринку перевищить 62 млн. т.».[8]

Отже, увагу української громадськості відвертають від таких важливих питань, як «біометричне лихо» та «формування зернової кризи 2012 р.».