Головні концептуальні засади законопроекту «Про вищу освіту» (Згуровський)

Робота над змінами до Урядового законопроекту здійснювалася на засадах широкого громадського обговорення фаховими колами, представниками студенства і громадськими організаціями, що репрезентують різні думки і настрої суспільства. З використанням Інтернету до цього процесу було залучено понад 3000 фахівців і організацій країни. Новий документ створювався на основі консолідації кращих положень трьох, зареєстрований у ВР законопроектів і узгоджених пропозицій професійної громадськості. Усі положення законопроекту приймалися шляхом консенсусу. Таким чином, можна передбачати, його підтримку суспільством, що забезпечить успішну реформу вищої освіти, проведену Урядом України.

До головних концептуальних засад, які відрізняють його від інших законопроектів можна віднести наступні:

В частині інноваційного розвитку економіки і суспільства

1.Орієнтація на інноваційний розвиток економіки і суспільства (статті 24-1, 61) шляхом підготовки якісного людського капіталу і посилення взаємодії навчальних закладів, наукових установ, бізнесу та влади;

2.Запровадження механізмів захисту й управління інтелектуальною власністю, отриманою в результаті діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ (стаття 64);

3.Удосконалення статусів національних і дослідницьких університетів, спрямування їх діяльності на вирішення актуальних завдань держави (статті 24, 25);

В частині університетської автономії і академічних свобод

4.Розмежування повноважень органів державного управління і ВНЗ, таким чином, щоб перші розробляли і втілювали державну політику в галузі вищої освіти, а ВНЗ, як центри незалежної думки, були б здатні напрацьовувати ефективні рішення з найважливіших проблем розвитку економіки і суспільства, які втілювалися б органами влади різних рівнів (статті 16, 20, 21, 24-1, 27, 38, 61);

У сфері Європейської інтеграції

5.Покращення умов інтеграції вищої освіти України в Європейський простір через спрощення академічної мобільності викладачів, науковців, студентів, розширення доступу до міжнародних освітніх і наукових проектів (статті 8, 57, 62, 65, 68);

6.Створення умов для залучення іноземних науковців і заохочення повернення в Україну громадян, які отримали освіту за кордоном, шляхом лібералізації механізму визнання іноземних дипломів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання при зарахуванні на навчання та/або прийнятті на роботу (пункт 3 частини третьої статті 24, стаття 24-1);

В частині підвищення якості освіти і науки

7.Розвиток незалежної системи забезпечення якості вищої освіти через державні колегіальні органи та незалежні агенції у співпраці з міжнародними організаціями (статті 12, 17, 18);

8.Удосконалення роботи державних колегіальних органів ліцензування й акредитації вищої освіти та атестації наукових кадрів вищої кваліфікації, підвищення їх незалежності шляхом підпорядкування Кабінету міністрів України (стаття 26);

9.Створення умов для залучення роботодавців до формування критеріїв компетентності випускників вищої освіти, визначення змісту навчання, розвитку навчально-лабораторної бази, забезпечення місць практики, працевлаштування випускників вищих навчальних закладів (статті 16, 17, 26)

У сфері демократизації вищої освіти

10.Реалізація принципу рівності перед законом вищих навчальних закладів усіх форм власності та їх професорсько-викладацького складу (статті 16, 22, 52-54);

11.Розширення гарантій рівного доступу громадян до вищої освіти за рахунок вдосконалення застосування зовнішнього незалежного оцінювання (статті 40, 41);

12.Розвиток студентського самоврядування та покращення соціального забезпечення студентів (статті 37, 42, 57);

У сфері протидії корупції у вищій освіті

13.Розширення громадського контролю, зокрема, гарантування доступу фізичних та юридичних осіб до інформації у галузі вищої освіти на засадах відкритості, прозорості, доступності та безоплатності (статті 34-37, 37-1);

14.Створення дієвої системи противаг і стримувань у сфері управління ВНЗ між керівником, вченої радою, органами громадського самоврядування, громадськими організаціями (статті 30, 32-37).

У сфері майнових відносин у вищій освіті

15.Формування матеріально-технічної бази (передача засновниками майна вищим навчальним закладам на праві господарського відання або праві власності (для ВНЗ приватної форми власності)), гарантій права власності вищих навчальних закладів на результати їх науково-інноваційної діяльності (стаття 65).

У сфері захисту прав студентів

16.Визначення розміру мінімальної академічної, соціальної стипендії на рівні не менше ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць та гарантування забезпечення наповнення стипендіального фонду вищого навчального закладу коштами для виплати стипендії не менше ніж 70 відсотків тих, хто навчається за кошти державного бюджету  (стаття 57);

17.Незмінність розміру плати за навчання у вищому навчальному закладі протягом всього строку навчання (статті 68).

В результаті виконаної роботи був отриманий за своєю суттю вже новий документ (змін зазнали 100% статей законопроекту КМ України), який є синтезом кращих положень усіх трьох законопроектів та прийнятих консенсусом пропозицій членів робочої групи. Тому пропонується взяти за основу новий документ, як погоджений державними органами влади, академічною спільнотою (освітянами й науковцями), студентами і громадськістю.