"Нормальных мужиков не бывает" Кіно від Діми Тарана, аналіз,

А чи є нормальні режисери?

Знов зявився наш улюблений режисер Дмитро Таран, в минулому голова Ялтнської кіностудії. Та цього разу він нарешті вирішив поділитись з широким загалом Кору своїми кінематографічними досягненнями.

Як стало відомо з його попереднього блогу, він таки зняв фільм! Це бойовик, принаймні так каже режисер. Фільм називається "Нормальных мужиков не бывает", хто хоче переглянути цей шедевр, дивітся тут.

Фільм являє собою дешеве мило з елементами бойовика, гра акторів залишає бажати кращого, музика місцями підібрана досить невдало.

Сюжет фільму максимально примітивний, головний герой охоронець, доречі охороняє Тарана), забирає гроші у якогось мафіозі, а потім впродовж фільму від нього тікає, і за перебігом сюжету знайомится з жінкою.

Фільм передбачуваний, бійки, перестрілки та погоня поставлені примітивно, постійно виникає відчуття наіграності. Перша частина фільму вкрай нудна і складається майже повністю з телефонних розмов.

В самому початку на десятій хвилині показано як Таран розмовляє з кимось за відеозвязком.

Бачимо зображення на екрані, а ось зображення в реалі:

Де камера!? Як передається зображення!?

Ось кадр розмовляючего по відеозвязку Тарана, кримські бабусі будуть в захваті, Шварцнегер відпочиває:)

В самому початку є сцена зі снайпером, сцена просто бездарна:

Ну ніяк не можна поцілити у мішень! А ще снайпер називається.

Далі взагалі сміх, в одній зі сцен погоні у одного з бандитів дуже цікава зброя, придивітся уважніше:

Впізнали? Так це Шмайсер :) !  Невже не знайшлося іграшкового Калаша?

Ну і це був би не Таран якби кіно було без українофобії!

Придивітся уважніше до скріншотів нижче, на першому за спиною людини грамота з українською символікою, а вже на другому ця людина виявляється главарем бандитів. 

Тобто бандити з винагородами, це доречі єдина у фільмі поява українських символів.

Але справжня українофобія проявилася під кінець, на 68 хвилині, цілий українофобський діалог. Починається він з зустрічі двох старих друзів: одного з бандюг і Тарана, коли всіх бандюг затримують. Доречі чомусь затримує підолзділ з назвою ОМОН, якого в Україні нема, зете є в Росії. Цікаво що друга Тарана не затримують, хоча він і бандит, що яскраво символізує кумовство. Якщо бандит і знайомий то можна простити. Що поробиш, рускій мір.

Далі вони їдуть в кафе і починають розмову, розмова просто еталон українофобії. Діалог йде про те що  "Про то что Таран работает на неруских, страны которой присягали нет, про то что СССР развалили иностранные спецслужбы".

Тут Таран якось і намагається заперечити, що він українець і це нормально працювати в українських органах. На що ьандюга відразу заперечюєт, "что ты служишь тем кого мочить нужно, это не Украина это часть Великого княжества Русское, и что не с Украины он, а с района Оболонь. Что это Украина потенциальный враг и вообще украинцы не признают никогда своим Тарана как бывшего служащего СССР."

Ось така фігня, закінчується діалог тим що Таран стидливо мовчить, а потім каже: "а ведь и впрадду не признали давай выпьем".Тобто з попередньою реплікою згода і ніякого спростування. І як завжди пянство горілкою.

Тож кіно просто єталон російського українофобського мила. Підійде для оболванювальної і русифікаторської політики Інтеру, показувати десь о півдні по буднях.

Таке кіно не є українським, українським не буде і Україні не потрібно. Не дивно. що під керівництвом цієї людини Ялтинська кіностудія збанкрутіла. Режисер бездарність.