Не втрималась від перепосту :) Доктора Падлюччо Код Межигір’я: бамбук для Дена Б

Код Межигір’я: бамбук для Дена Брауна Автор: Доктор Падлюччо

Передрук зі сторінки http://infoporn.org.ua/materials/author_column/Kod_Mezhigirya_bambuk_dlya_Dena_Brauna/49067

Більшість людей з дєцтва приваблює все таінствінне, туманне, загадочне і древнє, як зло. Всякі там середньовічні замки, скриті від глаз сікрєтні об’єкти. Все, шо обгорожене височенними заборами, захисними ровами і зоркіми глазами в бойніцах. 

Ні для кого не сикрєт, шо народний інтерес до нинішньої власті – це дето процентів на сємсят інтерес до Межигір’я. Бо це не просто уютне жиліще (а віднедавна – ше й мєсто роботи) нашого лідєра, і не просто вельможний маєток, який за площею в три раза більший за государство Ватікан.

За моїми спостереженями, імінно Межигрі’я єсть кодом сучасного вкраїнського буття, й про нього глупо говорити, як про банальне скоплєніє матеріальних цінностей, всяких там золочених унітазів і хрустальних рукомойніків з лєбєдями, ібо це прямий шлях у сказки Бажова, у сліпоту Ірвіна Шоу під назвою “Багач, бідняк”. 

Ми живемо в крайнє запутаній системі сигналів, символів та мозкових слизняків, потому Межигір’я намного корисніше розглядати в розрізах міфології, метафізики та нєкоторої суми странних, на перший погляд, шифрів. Адже такої кількості тайн, покритих мраком і зловєщими тєнями офшорів, ви не найдете ані в Моррісвілі, ані в Гогвардсі.

Й дажи згадуваний Ватікан, опустошений пожиратільом чужих секретів Деном Брауном, не канкурєнт нашій Обителі Вождя, катора в народній свідомості нагадує  Вавилоно-Мордор з елєментами Лас-Вегаса.

Безплідність всяких меркантильних проникнень на територію Межигрі’я очевидна. Ну, напишуть журналісти в каторий раз: “Вікторе Федоровичу, як вам не стидно, стільки добра захапали – і всьо ж у народа на глазах... І поле для гольфа, і віртальотна площадка, і канюшні, і палаци з дорогостоящої дрєвісіни, й з каждим днем – усе більше й більше... Як так можна...”.

А той їм вкотре парірує, мовляв, скіки можна повторять: то все не моє, я там тіки каморку нанімаю, по об’яві в “Авізо” найшов; і вобше, отстаньте, я мало сплю.

Взять хотя би свіжий приклад: талантлівий дешифратор дійсності Сергій Лещенко красіво оприлюднив нові факти межигірської сладкої жизні, на яку в лідєра, як відомо, немає часу. Інтуїция підказала йому правильний вектор мислі, й журналіст звернув увагу на президентський кабінєт, де під потолком сіяє шидевр освітлювальної промишлінності вартістю десять тищ доларів. 

Однак я пропоную придивитися до фотографії кабінєта (і освітлювальних приладів зокрема) чуть-чуть уважніше. Там всьо просто кишить тайними смислами і знаками, каторі заслуговують на значно більшу увагу, ніж обичні елєменти розкоші. 

Візьмем, для начала, згадувану люстру. Її вінчає карона – це самий простий і очевидний символ, каторий означає тіки те, шо він означає. Намного любопитніша фігура женщини, яка єсть центральним иліментом композиції. Судя по крилам за спиною, ето богіня. В руках вона держить два характєрних бубліка – і це вже намного цікавіше.

Подобний бублік називаєцця вінком, і його держить, як правило, богіня побєди Ніка. Езотерично неіскушонним людям цей бублік може чотко нагадати одну вісьма відому в нашій країні жіночу прічоску, іними словами – скальп. Тим більше, шо ета странна богіня побєди тримає свої трофеї в опущених руках, шо тожи на коєшо намікає.

Але чому їх два? К тому жи, наскіки ми знаєм, другий скальп вовсі не нагадує бубліка. Все діло в тому, шо ніяка це не Ніка, а зовсім інша богіня – коварна і жистока Ерешкігаль, володарка підземного царства. 

Нада лі казать, шо в Межигір’ї навірняка єзть підземне царство? Патаму шо любий (даже самий хілий) замок без бункера та хитрої системи всяких підземних ходів – ето як літающа тарєлка без антенок і мєрцающих огоньків.

На присутність подзємного царства, з яким кабінєт лідєра перибуває на прямому зв’язку, свідчать і фотографії на стіні, які окружають робоче місце – сплошні церкви і колокольні, пряма защіта від внєзапного й нипередбаченого протоколом контакта з інфірнальними роботодавцями.

Тіки над самим креслом висить інша фотка (відімо, який-то снімок із сімейного архіва). Він кагби має на меті показувать всім сущностям, хто тут за старшого, – к тому жи, це ще один натуральний амулєт тотемного ряда. 

Про нєкоторий страх, який вібрірує в душі хазяїна апартаментів, свідчить хотяби той факт, шо він велів узять під контроль всі древні підземелля, заложені ще за часів існування в Межигір’ї Спасо-Преображенського монастиря. По нєкоторим даним, їх закатали в битон. А ще єзть думка, шо над тими лабіринтами поставили теплиці.

Більше того, наказ про реставрацію монастиря у зовім іншому місці – ще один доказ на користь етої гіпотези. І вже явно неспроста, шо цю “відбудову” перенесли на шість кілометрів од того місця, де був насправді розташований монастир. Тіки в такий спосіб можна задобрити древню Ерешкігаль, адже шистьорка – це ізвєсне діавольске число. 

Але вернемося до кабінєта. Зверніть увагу на ше один освітлювальний прилад, расположений прямо на робочому столі, – ето зилена лампа. І немає значення, скіки вона коштує. Дуже похожа вєщ – за формою і цвєтом – стояла в Горках, у кабінєті Лєніна. Відтоді моторошні зилені абажури в формі гриба (на цю тему єсть окремі наукові студії) поширились імінно так, як це буває тіки з оккультними символами власті.

В рамках цього тєкста я дажи не візьмуся трогать всю множину смислів, настоящих метафізичних проваль, пов’язаних з тайним культом “Зиленої Лампи” й тими ритуалами, якими супроводжуюцця впродовж віків зібрання в кругу лиховісного зеленкуватого світла.

Но вот іще шо інтірєсно: лампа на столі стоїть справа, хотя Віктор Янукович – не лєвша. І це видно не тіки на всіх фатаграфіях, де він шото підписує, но і зафіксірувано в камінтарії його прес-секретарки Дарки Чепак (“Президент не левша. Но он одинаково хорошо забивает голы и правой, и левой”).

Виводи можуть бути такі: або наш лідєр не работає за своїм рабочим столом, або там работає не він, або – і тут ми опять повертаємся в дрімучу чащу окультізма – зільона лампа на столі єзть чисто магічним предметом.

Доказом імінно цієї версії може бути як загальна мощность інших лампочок у комнаті, якої цілком достатньо і для проведення древніх шумерських обрядів на честь Ерешкігалі, й для труда на благо процвітання й розбудови, яка триває – наголошу – в тій-таки символічній площині.

Чи, по-вашому, построєний на воді палац даремно здєланий у формі архаїчного корабля й називаєцця “Галеон” (напомню школьнікам, шо імінно на галєонах свого часу вивозилося все награблене добро)? 

Так шо кури бамбук, любий Ден Браун. Ілі приїжжай в гості, інкогніто. Тут тебе жде настоящий євробестселер. Всьо таки код Межигір’я – це тобі не розкаряка Леонардо да Вінчі.