Карпатську Україну завоювали у 21 ст.

Закарпатська обласна рада радить краянам пам'ятати про те, чого вартувало нам здобуття незалежності, однак, при цьому зраджує регіональним і національним інтересам краю.

На сайті Закарпатської обласної ради розміщено привітання краянам у честь проголошення у 1939 р. незалежної держави - Карпатської України. Тодішні політики, політологи і громадські діячі європейських країн визнавали, що ця подія стане початком великих геополітичних змін у Європі, адже дасть поштовх для всіх українців, які проживали під гнітом інших держав, боротися за незалежність і об’єднання у єдину, велику країну – Україну (інша праісторична назва – Київська Русь). Провідним європейським країнам на поч.20-го ст. була не вигідна поява конкурентоспроможної країни на перетині майже всіх сухопутних шляхів між Азією та зх. частиною Європи. У зв’язку з цим, Україна мала би великий дипломатичний важіль. Тоді Гітлерівсько-Сталінські плани та співпраця із місцевими колаборантами не дали здійснитися мрії українського народу щодо визволення та об’єднання. … Та сьогодні нас вітають: «Великий той народ, котрий пам’ятає свою історію. Ми, закарпатці, горді тим, що у ці весняні дні на берегах Тиси у м. Хуст 15 березня 1939 року було проголошено самостійне державне утворення – Карпатську Україну. Цією подією кращі сини Срібної Земля, еліта краю, інтелігенція зуміли підняти свідомість патріотів до загальнонаціональних потреб. Пам’ятаймо про це. Пам’ятаймо і про жертви, героїв, які полягли у нерівній боротьбі на Красному полі. Пам’ятаймо і про тих, хто загинув за свободу отчого краю, свого народу на рідній і чужій землі. Один з уроків Карпатської України – наша сила у єдності. Пам’ятаймо і про це.» Прекрасне привітання і краянам варто прислухатися до слів «наша сила у єдності» та проявити цю єдність і свідомість патріотів у відстоюванні права на економічно, соціально та екологічно раціональний розвиток Закарпаття. Річ у тому, що сьогодні, у Всесвітній день річок, води й життя, ряд громадських організацій проводять заходи по приверненню уваги до питання знищення річок, флори, фауни, ландшафтів та екології у цілому на території Українських Карпат. Разом із прийняттям рішення про затвердження плану дій по підготовці до святкування 75-річчя з дня проголошення Карпатської України, Закарпатська обласна рада прийняла рішення «Про затвердження локальних та обласної схем розташування малих гідроелектростанцій» № 310 від 4.11.2011 р. Згідно даного рішення по території Закарпатті планується спорудити 330 міні ГЕС. Таке рішення прийнято у рамках Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.02.2011 р. №161. (далі – Програма). Згідно загального положення Програми «Споживання електроенергії Закарпатською областю становить понад 2,0 мільярди кіловат-годин на рік, із них виробництво електроенергії власними ГЕС – 120 – 160 мільйонів кіловат-годин, що становить 6-8 відсотків загального споживання. Це підтверджує той факт, що область практично повністю залежить від постачання електроенергії з енергосистеми. Висока густота населення, значна кількість курортних зон, нестача власних джерел газу, вугілля, нафти унеможливлює будівництво атомних, теплових чи вугільних електростанцій, які у перспективі змогли б забезпечити потребу області в електроенергії. Водночас область багата гідроресурсами, кількість яких за питомими показниками в десятки разів перевищує загальноукраїнські. Питомі запаси гідроенергії на одну особу в рік на Закарпатті становлять 8250 кіловат-годин, за середніми в Україні – 820 кіловат-годин. Гідроенергетичні ресурси Закарпаття є найбільшими в Україні на одиницю площі водозабору. Із 42 мільярдів кіловат-годин потенційної гідроенергії річкового стоку України на долю області припадає 10,2 мільярда кіловат-годин на рік, тобто чверть, при тому, що площа Закарпаття становить лише 2,1 відсотка площі України. Із них 4,5 мільярда кіловат-годин на рік - технічно доцільний гідропотенціал для виробництва електроенергії.» Ось тільки шановні розробники Програми та схем розташування малих гідроелектростанцій мабуть забули при розрахунку технічно доцільного гідропотенціалу для виробництва електроенергії врахувати, що Закарпаття має туристично-рекреаційний потенціал і це є пріоритетна галузь економіки регіону. Як видно із карти майже на кожному потічку, який іще не висох із-за вирубки лісу буде збудована міні ГЕС. Це унеможливить не тільки пасивний відпочинок місцевим риболовам, але скажеться на кількості туристів. Слід розуміти, що краєвиди Карпат втратять свою привабливість без гірських річок, адже вони додають певної колоритності нашим ландшафтам. Це загрожує розвитку сільського господарства краю та зникненню деяких видів туризму, наприклад, сплав річками (рафтинг), зелений, сільський туризм. Також, схема розміщення і кількість міні ГЕС не враховує розташування природніх заповідників. Екологи з громадських організацій стверджують, що це призведе до: • зміну гідрологічного режиму територій, де на місці річок опиняться труби, включно із загрозою зниження рівня ґрунтових вод, можливе зникнення вони у криницях; • збільшення вирубування лісів для потреб будівництва, водосховищ та прокладання труб; • зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення оселищ, неможливість міграції в місця розмноження. Отже, напрошується питання до місцевої влади: Чи варто ради пару кіловат електроенергії, знищувати ландшафт, біорізноманіття, екологію, сільське господарство та туристичну привабливість Закарпаття? Якими принципами раціональної регіональної політики, регіональної економіки та пріоритетами Закарпаття ви керуєтеся формуючи цю «електроенергетичну незалежність краю»? Шановні представники місцевої влади, з чого ви взяли, що вас обрали і дали право перетворювати мальовничий край на пустелю? Як можна, при прийнятті стратегічно важливих рішень для краю, від яких залежить екологічна безпека та соціальний добробут майбутніх поколінь, не враховувати поняття «раціональне використання ресурсного потенціалу»? Адже, відсутність власної електроенергії не робить нас бідними чи залежними, якщо раціонально використовувати ресурси з урахуванням пріоритетних галузей економіки краю і України, вцілому. Чи є іще в Україні одна «Мала Швейцарія»? … Та все стає очевидно зрозумілим, якщо дивитися крізь призму історії Карпатської України. Поява на європейському геополітичному просторі могутньої, економічно розвинутої та фінансово незалежної держави не вигідна і до нині ряду європейських держав. Наприклад, розвиток аграрного сектору України формує конкуренцію для економіки іншим аграрним європейським країнам: Німеччині, Франції, Англії, … А туристичний потенціал Українських Карпат «коле око» іншим європейським країнам Карпатського регіону. Хіба можна придумати іще більш геніальніший спосіб знищити туристичний бренд Закарпаття, а край перетворити на «ГЕС Європи»? Серце кров’ю обливається, що у місцевій владі немає кращих синів Срібної Землі, інтелігенції, яка б мала свідомість патріотів до потреб краю, а чого вартувала незалежність – пам’ятають тільки на папері. А що нам робити? За часів СРСР верховинець - Ільницький Юрій Васильович зберіг Закарпаття від побудов атомних електростанцій. Його героїчний вчинок, сьогодні має стати нам прикладом у боротьбі проти перетворення нашого краю у суцільну ГЕС, щоб ми із чистою совістю могли дивитися нашим нащадкам в очі.