Такими словами можна описати настрій жителів Козятинщини, що незадоволені медичною реформою та мають намір не допустити закриття (чи-то обіцяні владою «перепрофілювання» і «оптимізацію») лікарень, амбулаторій, ФАПів та ФП.
Саме ця тема є цьогоріч основною на традиційних зборах мешканців сіл району, які проходять наразі. Так, минулого тижня пройшли сходи Глухівецької та Білопільської територіальних громад. До гострого обговорення руйнівних методів та шляхів впровадження медичної реформи на теренах краю долучився голова громадської організації «Наш дім – Вінниччина» Ігор Зубко.
Глухівчани виступили рішуче проти реформи, а головне проти передачі сільської лікарні до центральної районної лікарні, а, значить, на баланс районного бюджету. Активісти селища пригадують, як будували лікарню усією громадою, користуючись підтримкою та допомогою каолінового заводу, колгоспу. Лікарня мала усе необхідне устаткування та більш ніж 100 ліжкомісць для хворих. За часів незалежності кількість ліжкомісць скоротилась до 15. Але після переведення лікарні на утримання районної влади чиновники не обіцяють, що і ці 15 місць залишаться.
Мешканці територіальної громади почали самостійно збирати підписи, щоб не допустити передачі лікарні. Громадська організація «Наш дім - Вінниччина» підтримує ініціативу глухівчан. Більше того, лідер громадського об’єднання Ігор Зубко обіцяє завезти ці колективні звернення громадян до Міністерства охорони здоров’я України:
- Давайте правильно оцінимо ситуацію, - прокоментував Ігор Миколайович. – Коли фінансування та робота лікарні залежали від сільського бюджету, то кошти виділялись напряму і вчасно, в залежності від потреб самих мешканців територіальної громади. За умови утримання лікарні районним бюджетом, сільський голова буде змушений із проханнями необхідних коштів оббивати пороги кабінетів районних чиновників.
- Як приклад - продовжив Ігор Зубко, - можна навести затвердження Державного бюджету України. Спочатку Верховна Рада ділить собі кошти на власне утримання, потім кошти ділить Кабінет Міністрів на власне утримання, після того кошти собі вділяє Президент, далі гроші розподіляє область, тоді - районна влада. Таким чином, сільським радам залишається «дірка від бублика». Отже, ще раз підкреслю: передача стаціонарних лікарень району, у тому числі і Глуховецької, до районної лікарні може не призвести до покращення якості медичного обслуговування та його доступності у територіальних громадах!
Розмова про втілення пілотного проекту у вітчизняній медицині продовжилась і на зборах у Білопільській територіальній громаді.
Селяни із сумом згадували, як колись була лікарня та більше 30 стаціонарних ліжкомісць. За декілька років від лікарні залишилась тільки амбулаторія. Але й на цьому тепер не зупиняться: амбулаторію мають намір теж передати на районне утримання.
Білопільчани, не взахваті від цього. Адже пам’ятають, як районна влада «допомогла» у реконструкції сільського дитячого садочку: німецькі спонсори виділили на ремонтні роботи у дошкільному закладі до 20 тисяч гривень, велику суму грошей зібрали люди, значні кошти виділила сільська рада і тільки 1000 гривень (!) надійшло з районного бюджету. Погодьтеся, за 1000 гривень при сучасній інфляції навіть туалету не купиш.
Якщо таким же чином фінансуватимуться з районного бюджету медичні заклади, то за декілька років вони просто можуть зникнути!
На запитання журналіста до Ігоря Зубка «Чи його ініціатива по збору підписів - це ініціатива проти районної влади?» Ігор Миколайович зазначив:
- Я розумію, що державні чиновники, виконуючи волю керівництва держави, стали заручниками ситуації. Але ж заручниками ситуації стали і сільські голови, яким приходять нереальні приписи, міфічні штрафи, постійно і безпідставно проводяться перевірки. Заручниками стали і прості громадяни, яких обмежують у власних правах такими реформами.
Мій батько, що все життя пропрацював фельдшером у сільській медицині - у селі Михайлин Козятинського району, і досі живе у селі. Виконуючи волю батька та своїх земляків, я піду до кінця, щоб верхи держави почули нас. Всі зібрані підписні листи ми покладемо на стіл Міністру охорони здоров’я України. Хай знають, що покірно слідувати антинародним реформам і мовчати ми не будемо!