Політичні шоу як ознака перехідного періоду в українській політиці

Останній сезон для політичних шоу.

На мою думку, нинішній політичний сезон стане останнім для політичних шоу, як одного з вирішальних факторів впливу на свідомість людей.

І, як будь-яке агонізуюче явище, пов’язані з виборами ток-шоу все ж зможуть виділити залишки енергії і привернути увагу мільйонів людей. Однак уже впродовж виборчої кампанії політики зрозуміють – гроші, проплачені за участь у шоу, не окуплять себе.

Формально, шоу проходитимуть у звичному форматі. Одні політики розповідатимуть про покращення та титанічні зусилля влади на шляху подолання катастрофічних, на їхню думку, наслідків правління попередньої влади. Інші – наводитимуть факти із запереченням оптимістичних настроїв сьогоднішніх можновладців.

Розповідають і ті, хто мав всі шанси вплинути на ситуацію, але не скористався цим кілька років тому, і ті, хто має ці можливості, але чомусь їх не використовує зараз.

Зростатимуть ціни на участь у шоу. Збільшуватимуться розцінки на рекламу у прайм-тайм. Хизуватимуться ораторськими здібностями перед публікою, а більше – перед самими себе вітчизняні політики.

Проте є одне «але», яке може суттєво змінити роль зазначених шоу в системі української політики. Це «але» – падіння глядацьких рейтингів.

Зрештою, політичне шоу – це перехідна ланка в системі публічної української політики. На її першому етапі, у 1990-х роках, політики вдавалися до монологу, уникаючи дискусій та неохоче коментуючи власні дії. На етапі наступному політика має вестися (як в усьому цивілізованому світі) у формі дебатів. Сьогодні ж, коли монологи уже не сприймаються суспільством, а до аргументованого діалогу політики ще не доросли, саме шоу, зі здатністю ведучого впливати на хід обговорення, з репліками з місць, провокаціями й інсинуаціями, ігноруванням незручних для влади тем – саме такі шоу стали значним фактором формування політичної позиції виборців.

Але ключове слово у цьому випадку – не «політичне», а «шоу». По мірі того, як українське суспільство підвищує рівень своєї політичної культури, навчається розрізняти гарні слова досвідчених політиків і їхні реальні справи, оцінюватиме не лише форму, а й зміст програмних вимог партій та політиків – шоу стає тим, чим воно і повинно бути – засобом донесення позиції, а не самометою.

Здобути перемогу за рахунок успішних виступів на будь-яких політичних шоу більше не вдасться. Успіх на виборах – це робота команди, професійно викладена передвиборча програма, грамотний підхід до роботи з різними соціальними групами, відсутність у виборчих списках скомпрометованих політиків, тобто все те, що є традиційним під час виборів у Європі.

Перемога – не за красивою обкладинкою, а за змістом.

Член Політради

Політичної партії «УДАР» Віталія Кличка

Геннадій Ткачук